Велика п’ятірка

У рамках одного зі стандартів теорії особистості припускається, що існує певна кількість відносно стабільних факторів, котрі формують індивідуальну унікальність людини. Ці фактори охоплюють наступні сфери: відкритість для взаємодії з іншими людьми, схильність слідувати правилам та рівень контролю емоцій.

Розробники різних тестів постулюють різну кількість таких факторів. Проте, з 1980 року найбільш розповсюдженою являється П’яти-факторна модель, або Велика п’ятірка. Початок розробки цієї теорії було покладено в 1930-х роках і з тієї пори було проведено величезну дослідницьку роботу.

Існує декілька тестів, котрі оцінюють фактори Великої п’ятірки, і навіть тести, що досліджують інші фактори часто спираються на цю теорію. У певному розумінні, кількість факторів, котрі оцінює методика визначає деталізацію інформації, котру хоче отримати користувач, цілі, які необхідно реалізувати, значення роботи, що виконується, а також часові та матеріальні ресурси користувача. Проте, це все актуально лише в тому випадку, коли методика достовірна та надійна.