Теорія відповідей на завдання

Невпинно зростаюча галузь теорії та практики тестування, котра лежить в основі багатьох робіт, пов’язаних з розробкою завдань для оцінки здібностей та систем адаптивного тестування.

Теорія відповідей на завдання — це академічний підхід, пов’язаний з індивідуальними характеристиками завдань (див. Завдання) та дослідженням вірогідності того, що людина правильно відповість на те чи інше запитання. Іншими словами, це ні що інше, як визначення складності завдань.

Маючи відповідну інформацію про завдання, можна сформувати їх фундаментальний набір (див. Набір завдань) та використовувати алгоритми для розробки тестів, котрі включають різні завдання однакового рівня складності. Це являється основою адаптивного та комп’ютеризованого тестування.

В якості прикладу можна розглянути тестове оцінювання вербального мислення. Дослідження має відбуватися дистанційно через інтернет. При цьому експериментатору необхідно нівелювати можливість обговорення між респондентами завдань та відповідей. Використовуючи набір задач, кожному кандидату можна надати індивідуальні тести, що містять різні завдання однакового рівня складності, що дозволить у фіналі порівнювати їх показники.