Психометрика

В професійному відборі, розвитку та управлінні персоналом часто виникає необхідність вимірювання нематеріальних явищ та утворень: думок, почуттів, цінностей, знань, а також їх співвіднесення з поведінкою людини.

Психометрика — це наука про вимірювання індивідуально-психологічних відмінностей. Вона являється похідною психологічною дисципліною, проте останнім часом все частіше включає в себе статистику, комп’ютерні науки, теорію бізнесу та інші сфери знань.

Традиційно психометрика займається наступними проблемами:

• розробкою завдань, за допомогою яких можна було б об’єктивно та валідно дослідити певну сферу (будучи впевненим, що вони не вимірюють щось інше та не являються занадто простими для досліджуваних);
• моделюванням явищ, котрі можна та необхідно дослідити (наприклад, різних моделей особистості);
• встановлення, за допомогою надзвичайно складних статистичних технік, того, що вимірювання являється одночасно точним та корисним;
• психометрика використовується при розробці шкільних та університетських тестів, методик професійного і медичного дослідження, а також клінічних тестів, націлених на виявлення певної хвороби (наприклад, синдрому Альцгеймера, аутизму, шизофренії).

Термін Психометрика часто асоціюється зі словом Тест, проте психометричною може бути будь-яка методика, при розробці якої було застосовано відповідні техніки. Наприклад, зростаюча популярність методів об’єктивного підрахунку, структурованих запитань та залучення кваліфікованих дослідників сприяє максимальній об’єктивізації структурованих інтерв’ю, у порівнянні з неструктурованими, котрі використовувались раніше.