Векслера дорослих інтелекту шкала

Векслера дорослих інтелекту шкала (Wechsler Adult Intelligence Scale, WAIS) — індивідуальний тест інтелекту. Розроблений Д. Векслером. Призначений для вимірювання рівня інтелектуального розвитку дорослих (від 16 до 89 років). Третя перероблена редакція (WAIS-III) вийшла 1997 р.

Векслер (1944) визначав інтелект як здатність діяти цілеспрямовано, мислити раціонально й ефективно взаємодіяти з навколишнім середовищем.

Його концепція виходить з існування глобального (загального) інтелекту, який може бути представлений сукупністю багатьох окремих здібностей. Векслер є послідовником концепції генерального фактора Спірмена (докладніше див.: Тести інтелекту, Фактор G). Тест Векслера, призначений для вимірювання інтелекту дорослих, у редакції 1955 р. неодноразово описано в російськомовній літературі (див., напр., Словник-довідник з психодіагностики). Проте ми не виявили в нашій літературі навіть згадки про останню редакцію шкали — WAIS-III. Бажанням заповнити цю прогалину й зумовлена поява цієї статті в довіднику (назви субтестів WAIS-III подано в тому вигляді, як це прийнято в російськомовній літературі).

WAIS-III складається з таких субтестів (у дужках зазначено джерело, з якого авторами шкали взято той чи інший субтест):

Вербальні субтести: - «Словниковий» (Стенфорд-Біне); - «Встановлення подібності» (Стенфорд-Біне); - «Арифметичний» (Стенфорд-Біне / Армійський альфа-тест); - «Повторення цифрових рядів» (Стенфорд-Біне); - «Загальна обізнаність» (Армійський альфа-тест); - «Кмітливість» (Стенфорд-Біне / Армійський альфа-тест); - «Упорядкування букв і цифр» (Голд, Карпентьєр та співавт., 1997).

Невербальні субтести: - «Знаходження відсутніх деталей» (Армійський бета-тест / Армійська перевірна невербальна шкала) — див. рис. 12; - «Шифрування цифр» (Армійський бета-тест / Армійська перевірна невербальна шкала) — див. рис. 13; - «Кубики Коса» (Кос, 1923) — див. рис. 14; - «Матриці» (Равен, 1938) — див. рис. 15; - «Встановлення послідовності картинок» (Армійська перевірна невербальна шкала); - «Пошук символів» (Шиффрін і Шнайдер, 1977; Стернберг, 1966); - «Складання фігур» (Армійська перевірна невербальна шкала) — див. рис. 16.

Цей перелік субтестів подано в тій послідовності, у якій їх пред'являють обстежуваному. У WAIS-III з'явилися 3 нові субтести (дані наводяться порівняно з попередніми редакціями): «Матриці», «Пошук символів» і «Упорядкування букв і цифр». «Матриці» складаються з 26 завдань (докладніше див. Равена прогресивні матриці) і призначені для вимірювання таких показників, як особливості опрацювання візуальної інформації, навички абстрактного мислення, здатність до судження і міркування. У субтесті «Пошук символів» пропонують 60 завдань, що складаються з парних груп символів, при цьому обстежуваний має вказати, чи з'являється заданий символ у тій чи іншій групі. Вимірюються швидкість візуального опрацювання матеріалу, планування і перцептивна організація. У субтесті «Упорядкування букв і цифр» обстежуваний має змогу зробити 21 спробу впорядкувати серії з букв і цифр, які пред'являються усно у випадковій послідовності. Вимірюються оперативна пам'ять, увага і здатність до встановлення послідовності. Шкала WAIS-III має чотирифакторну структуру (рис. 17), тоді як більшість факторно-аналітичних досліджень (див. Факторний аналіз) її попередниці (WAIS-R) виявляли три фактори. Це такі фактори: - 1) вербальне розуміння; - 2) оперативна пам'ять; - 3) перцептивна організація; - 4) швидкість переробки інформації.

Чотирнадцять субтестів WAIS-III аналізувалися її авторами в трьох різних аспектах: емпіричному, когнітивному і клінічному. Емпіричний аналіз охоплював вивчення надійності, ваги g-фактора в субтестах і специфічності кожного з них. Когнітивний аналіз підсумовує пізнавальні здібності, на вимірювання яких претендує кожен із субтестів. І нарешті, клінічний аналіз розглядає дані кожного субтесту в перспективі клінічної практики. Емпіричний аналіз показав, що навантаженість кожного із субтестів фактором g досить висока (відповідно до прийнятої в цьому виданні структури статей про надійність буде сказано нижче). При цьому виходять з того, що факторне навантаження 0,70 і вище вважається високим рівнем g, навантаження 0,50–0,69 — середній результат, а навантаження нижче 0,50 зазвичай розглядають як слабкий показник. Табл. 9 містить дані щодо g-навантаження кожного із субтестів.

Таблиця 9. Субтести WAIS-III як міри загальної здібності (g)

Як відомо, внесок того чи іншого субтесту в загальний показник тесту вважається істотним у тому разі, якщо дисперсія його показників перевищує дисперсію похибки. При цьому вважається, що наявність не менше 25% від загальної дисперсії дає підстави для інтерпретації субтесту як специфічного, унікального. Розрахунки показують, що найбільшу специфічність у WAIS-III мають такі субтести: «Повторення цифрових рядів», «Матриці», «Шифрування цифр», «Знаходження відсутніх деталей», «Упорядкування букв і цифр», а також «Арифметичний». Найменшу специфічність мають субтести «Пошук символів» і «Складання фігур». Решта посідають проміжне становище між цими двома групами, але проте їхня специфічність характеризується як достатня. Отже, більшість субтестів шкали мають унікальні особливості.

Когнітивний аналіз здійснюється відповідно до моделі інформаційних процесів Сільвера (Сільвер, 1993). У цій моделі виокремлюють чотири компоненти: прийняття (відповідь на запитання про те, як інформація від органів чуття надходить до мозку), інтеграція (інтерпретація та опрацювання інформації), збереження (зберігання інформації для пізнішого відтворення) і вихід (відтворення інформації за допомогою мовлення або м'язової активності). Концептуалізація кожного субтесту в межах цієї моделі дає змогу впорядкувати багато аспектів субтестів. Категорія «прийняття» категоризує здібності, які співвідносяться з типом інформації, що опрацьовуватиметься (напр., комплекс візуальних стимулів). Здібності, категоризовані компонентом «вихід», показують, як індивіди реагують (напр., візуально-моторна координація, словесне вираження). Опрацювання інформації та пам'ять об'єднано в категорію «інтеграція/збереження», оскільки розглянути їх у субтестах окремо практично неможливо. Усі субтести шкали, як показано вище, поділено на дві групи (вербальні та невербальні). Проте допускається відомий компроміс з іншими відомими психологічними концепціями інтелекту, що дає змогу знайти місце кожного із субтестів WAIS-III в інших системах конструктів. Так, якщо дослідник ґрунтується на теорії плинного і кристалізованого інтелекту Кеттелла (докладніше див.: Здібності плинні і Здібності кристалізовані), він може розглядати кожен із субтестів шкали як відповідні мірила цих здібностей (табл. 10).

Таблиця 10. Субтести WAIS-III як міри кристалізованого і плинного інтелекту

Психологи, які дотримуються іншої теоретичної орієнтації в галузі інтелекту, отримують змогу співвіднести субтести з іншими, ніж традиційні, конструктами. Ще одним прикладом може бути можливість співвіднесення субтестів шкали з теоретичними поглядами Горна (табл. 11).

Таблиця 11. Субтести WAIS-III як міри для вимірювання загальної візуалізації, короткочасного збереження і відтворення та загальної швидкості (Горн, 1989)

А. Кауфман і О. Ліхтенбергер, автори одного з найкращих посібників з WAIS-III (1999), наводять дані про те, як субтести шкали можна класифікувати в межах кубічної моделі Гілфорда та моделей інших відомих дослідників інтелекту.

Клінічний аналіз субтестів спирається на вивчення діагностичного значення кожного з них у розв'язанні клінічних завдань і має давні традиції. Існує чимало досліджень, присвячених цьому питанню (див., напр., Кауфман, 1990; Ціммерман, 1985 та ін.). Проте слід ураховувати, що в емпіричних дослідженнях досі не підтверджується клініко-діагностичне значення профілю інтелекту, визначеного за допомогою WAIS та її подальших редакцій, як це вважалося в широко відомій праці Рапапорта, Гілла і Шафера (1945–1946), а також деякими іншими клінічними психологами. Показники надійності частин тесту в групах стандартизації за повним, вербальним і практичним інтелектом становили від 0,94 до 0,98. Надійність ретестова за цими видами IQ — від 0,91 до 0,96. Показники за цими двома видами надійності, розраховані за кожним із субтестів, також були досить значущі: від 0,93 до 0,70 і від 0,94 до 0,75 відповідно. Найвищі показники надійності частин тесту було отримано за субтестами «Словниковий», «Загальна обізнаність» і «Матриці».

Найвищу ретестову надійність (середній інтервал — 5 тижнів) виявлено в тих самих субтестів, за винятком «Матриць», місце яких у трійці лідерів посідає субтест «Шифрування цифр». Повна шкала IQ WAIS-III — це найнадійніший показник, отримуваний у цьому тесті. Показник надійності частин тесту — 0,98, коефіцієнт стабільності 0,96 (SD = 2).

Шкала розвивається понад півстоліття, і численні докази її валідності ніколи не викликали сумнівів у дослідників, тому немає потреби обговорювати це питання докладно. Попри істотні зміни, що вносяться до шкали, зберігається наступність у показниках валідності, що є найкращим підтвердженням того, що вона вимірює саме те, для чого її створено. Так, зв'язок між WAIS-III і WAIS-R досліджено на прикладі 192 дорослих осіб віком від 16 до 71 року (Wechsler, 1997). Інтервали між тестуваннями — від 2 до 12 тижнів. Кореляції показали, що вербальні IQ, виміряні WAIS-III і WAIS-R, найбільше взаємопов'язані (r = 0,94), досить великий і зв'язок між загальним IQ (r = 0,93) та невербальним IQ (r = 0,86).

Зазвичай інтерпретація результатів починається з глобального показника IQ (зразок бланка, на якому викреслюють профіль, див. на рис. 18). Хоча повну шкалу IQ і розглядають першою, це не означає, що цей показник має найбільше значення. Значення цієї шкали IQ знижується, якщо є велика різниця між показниками вербального і невербального IQ. Такі чинники, як утома, тривога, можуть також зумовити неможливість інтерпретації повної шкали IQ.

Глобальний показник IQ може бути добрим «резюме» індивідуальних характеристик, але щоб зрозуміти складну природу когнітивного функціонування людини, багато різних здібностей слід розглядати окремо.

Надалі інтерпретацію можна здійснювати за показниками вербального і невербального інтелекту, а також відповідно до прийнятих значень окремих субтестів (докладніше див. Кауфман і Ліхтенбергер, 1999).

Вибірка стандартизації WAIS-III (N = 2450) відповідала даним перепису США за 1995 р. і була розподілена за віком, статтю, расою/етносом, географічним регіоном і рівнем освіти (було сформовано 13 вікових груп — від 100 до 200 осіб у кожній).

Шкалу, як і її попередниць, широко використовують у різних дослідженнях у всьому світі. Цікаво, що, судячи з опитувань (Harrison та ін., 1988), психологи, які користуються тестами інтелекту дорослих, найчастіше використовують їх для того, щоб виміряти когнітивний потенціал і отримати відповідну клінічну інформацію. Близько 77% користувачів повідомляють, що використовують тести інтелекту, щоб отримати інформацію про неврологічні дисфункції, і понад 50% — для навчального та професійного консультування. На час видання (2007) відомостей про використання останнього варіанта шкали в Україні не було.

Див. також: Векслера дошкільників і молодших школярів шкала інтелекту, Векслера інтелекту вимірювання шкали, Векслера інтелекту шкала для дітей.