Равена прогресивні матриці

Равена прогресивні матриці (Raven Progressive Matrices) — тест інтелекту. Призначений для вимірювання рівня інтелектуального розвитку. Запропонований Л. Пенроузом і Дж. Равеном 1936 р. Прогресивні матриці Равена розроблялися відповідно до традицій англійської школи вивчення інтелекту, згідно з якими найкращий спосіб вимірювання чинника G — задача на виявлення відношень між абстрактними фігурами.

Стандартні прогресивні матриці: чорно-білі та кольорові матриці. Чорно-білі прогресивні матриці Равена призначені для обстеження дітей і підлітків віком від 8 до 14 років і дорослих віком від 20 до 65 років (рис. 61). Матеріал стандартного варіанта тесту складається з 60 матриць, або композицій, з пропущеним елементом. Завдання поділено на 5 серій (A, B, C, D, E) по 12 однотипних, але зростаючої складності матриць у кожній серії. Трудність завдань зростає і при переході від серії до серії. Обстежуваний має вибрати відсутній елемент матриці серед 6–8 запропонованих варіантів. За потреби перші 5 завдань серії A обстежуваний виконує з допомогою експериментатора. Зразки завдань-матриць із чорно-білого варіанта тесту наведено на рис. 61.

При розробленні тесту було зроблено спробу реалізувати принцип «прогресивності», який полягає в тому, що виконання попередніх завдань та їхніх серій є ніби підготовкою обстежуваного до виконання наступних. Відбувається навчання виконанню складніших завдань (Дж. Равен, 1963; Б. Зімін, 1962). Кожна серія завдань складена за певними принципами.

Серія A. Від обстежуваного вимагається доповнення відсутньої частини зображення. Вважається, що при роботі з матрицями цієї серії реалізуються такі основні мисленнєві процеси: а) диференціація основних елементів структури і розкриття зв'язків між ними; б) ідентифікація відсутньої частини структури і звірення її з поданими зразками.

Серія B. Зводиться до знаходження аналогії між двома парами фігур. Обстежуваний розкриває цей принцип шляхом поступової диференціації елементів.

Серія C. Завдання цієї серії містять складні зміни фігур відповідно до принципу їх неперервного розвитку, збагачення по вертикалі та горизонталі.

Серія D. Складена за принципом перестановки фігур у матриці в горизонтальному і вертикальному напрямках.

Серія E. Найскладніша. Процес розв'язання завдань цієї серії полягає в аналізі фігур основного зображення і подальшому «складанні» відсутньої фігури по частинах (аналітико-синтетична мисленнєва діяльність).

Оброблення отриманих результатів просте. Кожне правильне розв'язання оцінюється в 1 бал. Підраховуються загальна сума отриманих балів, а також кількість правильних розв'язань у кожній з п'яти серій. Первинні оцінки за таблицями переводяться відповідно до вікових норм у процентилі або станайни (див. Оцінки шкальні). Передбачено можливість переведення отриманих результатів у стандартний IQ-показник. Суттєвим етапом кількісного оброблення результатів обстеження за допомогою прогресивних матриць Равена є обчислення «індексу варіабельності». Індекс визначають, виходячи з таблиць розподілу кількості правильних розв'язань у кожній з п'яти серій. Варіанти розподілів розв'язань у серіях було отримано емпіричним шляхом при аналізі виконання тесту досліджуваними з вибірки стандартизації. Варіанти розподілу за таблицею визначаються відповідно до загальної суми балів у всіх серіях. Напр., при загальній оцінці в 26 «сирих» балів оцінки за окремими серіями розподіляються так: A — 10; B — 7; C — 5; D — 3; E — 1. Табличний розподіл порівнюють з отриманим у конкретному випадку, різниці очікуваних і наявних оцінок у кожній серії (без урахування знака) підсумовуються. Отримана величина і є «індексом варіабельності».

Нормальні значення індексу в межах 0–4 свідчать про достовірність результату дослідження. При збільшенні індексу до критичного значення (7 і більше) дані тесту вважаються недостовірними. Зіставлення реального й очікуваного розподілу кількості правильних розв'язань у серіях спрямоване на виявлення досліджуваних, які виконували завдання шляхом вгадування. Значення індексу варіабельності може виявитися значно вищим за критичне в разі установки досліджуваного симулювати низький результат за тестом (демонстрація неспроможності в розв'язанні найпростіших задач).

Відомі три форми стандартних прогресивних матриць Равена — класична, паралельна (див. Паралельна форма тесту) і «посилена» (Plus). Іноді ці матриці називають матрицями «середнього рівня» складності, вони можуть доповнюватися для розширення можливостей вербальною шкалою (Mill Hill Vocabulary Scale), що містить 80 завдань для осіб віком від 6 до 80 років (для підлітків від 11 до 13 років — 66 завдань і коротка форма для осіб з розладами мислення — 17 завдань). Рекомендується використовувати для переважної більшості людей (80% популяції).

Кольорові прогресивні матриці (Coloured Progressive Matrices), або матриці «легкого» рівня, призначені для обстеження дітей віком від 5 до 11 років, а також людей похилого віку. Складаються з 3 серій по 12 завдань у кожній. Є класична і паралельна форми. За потреби з цими матрицями може бути використана вербальна шкала (Crichton Vocabulary Scale) з 80 завдань (від 11 років і старше). Рекомендується використовувати не тільки при обстеженні дітей і осіб, старших за 65 років, а й тих, у кого є певні інтелектуальні обмеження.

Просунуті прогресивні матриці (Advanced Progressive Matrices), або матриці «складного» рівня, призначені для обстеження осіб від 11 років і старше, складаються з двох наборів (12 і 36 завдань) і можуть поєднуватися з вербальною шкалою вищого рівня (Mill Hill Vocabulary Scale: Senior Form), що складається з 68 завдань (від 14 років і старше). Ці матриці рекомендують використовувати для диференціації осіб з високим рівнем інтелектуального розвитку, при доборі персоналу на вищі управлінські посади, а також при виборі студентів для навчання в аспірантурі.

Прогресивні матриці Равена ґрунтуються на двох теоріях: розробленій гештальт-психологією теорії перцепції форм і т. зв. теорії неогенезу Ч. Спірмена. Відповідно до теорії перцепції форм кожне завдання може бути розглянуте як певне ціле, що складається з низки взаємопов'язаних елементів. Передбачається, що спочатку відбувається глобальне оцінювання завдання-матриці, а потім здійснення аналітичної перцепції з виокремленням досліджуваним принципу, прийнятого при розробленні серії. На завершальному етапі виокремлені елементи включаються в цілісний образ, що й сприяє виявленню відсутньої деталі зображення. Теорія Ч. Спірмена розвиває розглянуті положення теорії перцепції форм. Дані, отримані за допомогою прогресивних матриць Равена, добре узгоджуються з показниками інших поширених тестів загальних здібностей. Так, коефіцієнти кореляції між результатами тесту (форма ABCDE) і WISC-R (див. Векслера інтелекту вимірювання шкали) становлять 0,70–0,74; для досліджуваних віком 9–10 років — 0,91; Стенфорд-Біне розумового розвитку шкали — 0,66; Виготського-Сахарова тесту — 0,54. Найвища кореляція оцінок прогресивних матриць Равена з групою арифметичних тестів (0,74–0,87). Коефіцієнт надійності тесту, за даними різних досліджень, варіює від 0,70 до 0,89. Середня трудність завдань тесту — 32,12%, показник прогностичної валідності тесту (за зв'язком із критеріями успішності) — 0,72.

Цікаву модифікацію прогресивних матриць Равена, а також процедуру обстеження запропонували югославські психологи (З. Буяс та ін., 1961). У цьому разі передбачено диференційовану форму оцінювання відповідей обстежуваних. Від них вимагається вказати на три фрагменти з тих, що запропоновані для заповнення матриці: точно відповідний, більш-менш відповідний і зовсім невідповідний. Це дає можливість якісного оцінювання результатів, відпадає також потреба у використанні індексу варіабельності.

Прогресивні матриці Равена завдяки простоті застосування, валідності та надійності результатів, можливості групового обстеження набули широкого поширення в психодіагностиці. У вітчизняних дослідженнях тест успішно використовується при обстеженні дітей і дорослих (С. М. Морозов, 1979, 1980 та ін.).