Універсальний інтелектуальний тест (УІТ)

Універсальний інтелектуальний тест (УІТ) — тест інтелекту. Запропонований І. М. Дашковим, Н. А. Курганським і Л. К. Федоровою в 1993 р. Універсальний інтелектуальний тест складається з 11 субтестів, призначених для діагностики рівня загального інтелекту та особливостей його структури. У кожному субтесті 16 завдань. Усі завдання закритого типу з вибором одного з п'яти варіантів відповіді.

1. Субтест «Обізнаність». Містить завдання, що стосуються знань загального характеру в галузі природничих і гуманітарних наук, літератури та мистецтва, політики і повсякденного життя. Спеціальних знань, а також високого рівня освіти відповіді на завдання не потребують. Передбачається, що, крім власне поінформованості, ерудиції, субтест визначає ступінь залучення до культури, пізнавальні інтереси, обсяг довготривалої пам'яті. Час виконання — 7 хв.

2. Субтест «Приховані фігури». Розроблений на основі відомих фігур Готтшальдта. У завданнях пропонується визначити, яку з кількох простих геометричних фігур замасковано в складнішій фігурі. У процесі виконання субтесту прості фігури (один набір для всіх завдань) перебувають перед очима суб'єкта. Передбачається, що субтест вимірює такі важливі інтелектуальні якості, як гнучкість сприймання, незалежність від поля зору. Час виконання — 5 хв.

3. Субтест «Пропущені слова». Кожне завдання субтесту подано у вигляді речення або уривка тексту (з кількох речень), у якому пропущено одне-три слова або ж словосполучення. Серед запропонованих варіантів потрібно вибрати слово (слова), найбільш придатне як за змістом, так і граматично. Результати субтесту відображають здатність до оперування вербальним матеріалом, розуміння змісту, швидкість сприймання тексту. Час виконання — 6 хв.

4. Субтест «Арифметичні задачі». Завдання являють собою досить типові побутові ситуації, в яких обстежуваний має здійснити певні обчислення. При цьому обчислення нескладні, і їх слід робити в умі. Успішне розв'язання залежить від кмітливості — швидкості розуміння умов задачі, а також швидкості оперування числами. Субтест дає змогу судити про здатність концентрації активної уваги і розвиненість практичного математичного мислення. Час виконання — 10 хв.

5. Субтест «Тямущість». Пропонуються різноманітні завдання, в яких потрібно відрізнити істотні ознаки від неістотних у різних об'єктів і ситуацій, дати оцінку тим чи іншим суспільним явищам, вибрати раціональний шлях розв'язання проблем, передати переносний зміст прислів'їв та інших висловів. Результати субтесту характеризують обсяг практичних знань, уміння будувати умовиводи на основі життєвого досвіду, логічність суджень, спостережливість, здоровий глузд. Час виконання — 5 хв.

6. Субтест «Виключення зображень». Розроблений з використанням трансформованого стимульного матеріалу М. Бонгарда (Бонгард М. Проблема узнавания. М., 1967). Кожне завдання містить набір зображень (фігур), об'єднаних, за винятком одного, певною спільною ознакою. Необхідно виокремити те єдине зображення, яке не має цієї спільної для решти ознаки. Передбачається, що на результати впливатимуть гнучкість мислення, здатність до інсайту, вміння знаходити перцептивно-логічні зв'язки. Час виконання — 7 хв.

7. Субтест «Аналогії». Складається з пар слів, між якими існує певний зв'язок (відношення). Виходячи з розуміння цього зв'язку, необхідно дібрати до запропонованого тут же третього слова четверте (з кількох на вибір), причому так, щоб у другій парі відношення між словами було приблизно таким самим (аналогічним), як і в першій парі. Існує складніший варіант: вибрати пару слів, аналогічну першій, з кількох пар. Субтест відображає такі інтелектуальні якості, як чуття мови, комбінаторно-логічне мислення, здатність знаходити неочевидні розв'язання. Час виконання — 6 хв.

8. Субтест «Числові ряди». У кожному завданні цього субтесту дається певна послідовність чисел, розташованих за певним правилом. Потрібно встановити закономірність, за якою побудовано ряд чисел, і вибрати один із варіантів його продовження. За результатами субтесту можна судити про розвиток індуктивного мислення, вміння оперувати числами, а також про здатність уловлювати ритм. Час виконання — 9 хв.

9. Субтест «Умовиводи». Містить однозначні судження (засновки), по одному або по два в кожному завданні, для яких потрібно визначити, чи можна з них зробити правильний висновок і який саме. Завдання, включно з правильними відповідями, представляють основні види безпосередніх умовиводів, а також усі фігури (з різними модусами) простого категоричного силогізму. Семантика завдань, як правило, ґрунтується на повсякденному матеріалі. По суті, ці логічні форми — лише впорядковані способи міркувань, що їх людина використовує в практичному житті. Під час виконання завдання від досліджуваного вимагається вибрати той варіант відповіді, який логічно випливає із засновків, а не просто є висловлюванням, що відповідає дійсності. Серед варіантів відповіді передбачено і випадок, коли висновку зробити не можна. За результатами субтесту можна судити про рівень розвитку дедуктивного мислення, здатності до судження і впорядкування інформації. Час виконання — 8 хв.

10. Субтест «Геометричне складання». У завданнях наведено розділені на частини плоскі контурні геометричні фігури. Вибираючи відповідь, слід знайти ту єдину з кількох цілих еталонних фігур, яку можна скласти (подумки) з розрізнених частин. Використовуються два набори еталонних фігур, що різняться наявністю або відсутністю в контурі заокруглених ліній, з рівною кількістю завдань для кожного. Завдання запозичено з тесту структури інтелекту Амтхауера. Дають змогу оцінити такі інтелектуальні особливості суб'єкта, як образне мислення, просторова уява, перцептивно-комбінаторні здібності. Час виконання — 6 хв.

11. Субтест «Заучування слів». Для запам'ятовування пропонується набір слів (25), рознесених у таблиці за певними категоріями. Через деякий час пред'являються власне завдання: виходячи із зазначеної початкової літери слова (всі слова починаються з різних літер), потрібно пригадати категорію, до якої було віднесено це слово. Субтест запозичено з тесту структури інтелекту Амтхауера. Оцінюється не тільки ефективність процесів пам'яті, а й витривалість щодо розумового навантаження, здатність до зосередження. Час виконання: запам'ятовування — 3 хв, відтворення — 5 хв.

Отримані первинні оцінки (за правильну відповідь нараховується 1 бал) за кожним із субтестів можна перевести в шкальні. Поки що шкалювання здійснено лише для кількох шкільних вікових груп (окремо для кожної). Вибірки стандартизації в усіх випадках перевищували 1 тис. осіб. Під час шкалювання використовується векслерівська 20-бальна шкала (M = 10, σ = 3).

Вибірки дорослих обстежуваних хоча й дуже численні, але не репрезентативні, а тому шкалювання поки що не проводилося.

Під час інтерпретації результатів розглядаються як загальна оцінка інтелекту (середньошкальна оцінка за всіма субтестами), так і розподіл (профіль) субтестових показників. Рівень інтелекту вважається «середнім», якщо середньотестова шкальна оцінка лежить у межах від 8,5 до 11,5 бала. Діапазони від 7 до 8,5 і від 11,5 до 13 балів характеризуються відповідно як «нижче за середній» і «вище за середній». Нарешті, середньосубтестові бали нижче 7 і вище 13 можна відповідно описати як «низькі» і «високі».

Подальший аналіз результатів стосується внутрішньої варіабельності профілю інтелекту. Так, показник (або показники) з найнижчим значенням не тільки демонструє відставання в розвитку тієї чи іншої інтелектуальної якості, а й конкретизує спрямування психолого-педагогічних зусиль, що стимулюють цей розвиток. Найвиразніша інтелектуальна особливість (тобто найвища точка профілю), крім забезпечення успішності діяльності, іманентної цій особливості, може також взяти на себе замісну роль у зонах слабкого інтелектуального функціонування. Наступний етап аналізу пов'язаний із групуванням субтестів за їхніми структурними і функціональними ознаками. Так, очевидним є поділ субтестів на вербальні (1, 3, 5, 7, 9, 11), графічні (2, 6, 10) і числові (4, 8). Умовнішим є поділ субтестів на ті, що вимірюють теоретичні (1, 6, 7, 8, 9) і практичні (2, 3, 4, 5, 10, 11) здібності. Групування субтестів може будуватися на основі різних ознак.

Напр., субтести 3 і 7 можна назвати «лінгвістичними», а 4 і 8 — «математичними»; субтести 8 і 9 відображають розвиток логічного мислення (індукція + дедукція), а субтести 1 і 11 — ефективність процесів пам'яті. Образно-конструктивні здібності оцінюються субтестами 2 і 10, а вміння ухвалювати ймовірнісні рішення найбільше необхідне під час виконання субтестів 5, 6 і 7. Спеціальному аналізу слід піддавати незвичні розбіжності в оцінках за «спорідненими» субтестами (такими, напр., як 1 і 5; 2 і 10 або 3 і 7). Нарешті, рівень і структуру інтелекту можна розглядати з погляду їх відповідності заданим теоретично або виявленим емпірично критеріям прогнозу, відбору чи диференціації щодо успішності певної (найчастіше — навчальної) діяльності. При цьому інтерпретація групових усереднених профілів за УІТ СПЧ не дуже сильно відрізняється від індивідуальної.

Середня величина кореляції субтестових показників із сумарним дорівнює 0,66 (діапазон від 0,42 до 0,77). Середній коефіцієнт кореляції субтестових показників один з одним — 0,37 (від 0,10 до 0,64).

Надійність паралельних форм тесту (повторне тестування через рік) виявилася рівною 0,64. Надійність частин тесту — 0,86. Валідність критеріальна визначалася шляхом зіставлення показників інтелекту і навчальних досягнень. Як останні розглядався середній бал успішності школярів 9–10 класів із шести основних навчальних предметів, а також середнє місце учня, яке він посідає, на думку викладачів, за здібностями до тих самих предметів серед учнів свого класу. Коефіцієнт лінійної кореляції сумарного показника за УІТ СПЧ із середнім балом успішності виявився рівним 0,49, а із середнім рангом учня — −0,52.

Крім того, всі дванадцять оцінок з окремих навчальних предметів дали високозначущі кореляції із сумарним показником за тестом.

Конструктна валідність демонструється повіковим приростом одинадцяти субтестових показників у діапазоні від 13–14 до 16–17 років. Зростання всіх показників істотне при вікових зсувах в 1 рік (дослідження як лонгітюдні, так і методом поперечних зрізів).

При зіставленні сумарних показників за розглядуваним тестом із загальними оцінками, отриманими за шкалою інтелекту дорослих Векслера (WAIS), коефіцієнт кореляції виявився рівним 0,87 (дані щодо учнів 10–11 класів).

Методика призначена для професійного відбору і відбору до різних навчальних закладів, поточного контролю за інтелектуальним розвитком, для наукових досліджень. Віковий діапазон — від 13 до 60–65 років. Методика застосовна для осіб, які володіють російською мовою, без виражених розумових дефектів. Умови проведення — групові, але за потреби й індивідуальні, обробку даних стандартизовано.

Тестування, включно з інструктажем, зазвичай триває близько півтори години.

Виконана в 4 паралельних формах (А, Б, В, Г; у кожній по 176 завдань).

Інформація, отримана в процесі застосування УІТ СПЧ (за кілька років за тестом обстежено тисячі людей), спонукала авторів до його вдосконалення. Значну частку завдань було створено заново, перероблено або перерозподілено, частково змінено час тестування за збереження загальної структури тесту. Новий, модифікований тест випущено 2001 р. під абревіатурою УІТ СПЧ-М (Санкт-Петербург — Челябінськ модифікований). Дані про його стандартизацію і психометричні показники було опубліковано пізніше (Н. А. Батурин, Н. А. Курганський, 2005). У процесі створення і використання УІТ СПЧ, виходячи із запитів шкільної психодіагностики, виникла необхідність зсунути вниз віковий діапазон діагностичних можливостей так, щоб він починався з віку переходу з початкової школи до основної (тобто з 9,5–10 років). Охоплення більшої частини діапазону шкільного віку однією психодіагностичною процедурою видавалося вкрай важливим у зв'язку з очевидною необхідністю відстежувати розумовий розвиток у період, коли відбувається становлення і структурування багатьох інтелектуальних функцій. Це завдання було реалізовано 2001 р. авторським колективом у складі Н. А. Батурина, І. М. Дашкова, Н. А. Курганського і Л. К. Федорової. Методика отримала назву «Підлітковий інтелектуальний тест Санкт-Петербург — Челябінськ» (ПІТ СПЧ). Як повідомляють автори, чотири паралельні форми придатні для обстеження учнів середнього шкільного віку (тобто з 5-го по 8-й клас, або 9,5–10–14 років); тестування наймолодших із цього вікового діапазону пропонується проводити у два етапи.