Завдання відкритого типу

Завдання відкритого типу — тип тестових завдань, що передбачають вільні відповіді досліджуваного по суті завдання без запропонованих варіантів відповідей. Досліджуваний має виконувати завдання на власний розсуд. Регламентуються лише найзагальніші аспекти форми відповіді (вербальна чи невербальна, орієнтовний обсяг відповіді, іноді — орієнтовний час). Порівняно із завданнями закритого типу завдання відкритого типу дають змогу отримати різнобічну розгорнуту інформацію про досліджуваного, істотно розширюють можливості якісного аналізу даних обстеження. Така форма відповідей найчастіше застосовується при анкетуванні, діагностичному інтерв'ю, у проективних методиках.

Поряд із перевагами завданням відкритого типу притаманні й певні недоліки, найістотнішими з яких є: складність (іноді неможливість) формалізації відповідей та їх оцінювання; неоднозначність, що спричиняє труднощі в інтерпретації (пов'язана іноді з потребою в додатковому розпитуванні); громіздкість процедури та великі затрати часу на обстеження. У зв'язку з цим нерідко виникає потреба застосовувати завдання відкритого типу в комплексі з елементами закритих завдань (запровадження додаткових обмежень і умов виконання, розроблення схеми оцінювання та інтерпретації) (див. Тематичної апперцепції тест). Певне значення має квантифікація даних у відповідях (див. Контент-аналіз).

У психологічній діагностиці застосовуються різні види завдань відкритого типу. Так, до їх числа належать завдання доповнення, що набули найширшого поширення порівняно з іншими видами завдань відкритого типу. Від досліджуваного вимагається продовжити твердження або зображення за запропонованими початковими елементами. Прикладом таких завдань можуть слугувати ті, що використовуються в методиках «Завершення речень», напр.:

Мій батько...

Якби я був керівником...

Моє життя загалом... і т. д.

Ключовою проблемою складання завдань такого роду є можливість спровокувати в досліджуваного певну відповідь. Для запобігання «підказувальному» або «диктувальному» ефекту запитання необхідно проводити пробні дослідження частоти схожих відповідей на конкретний пункт у вибірці. У разі частого повторення стереотипних відповідей цей пункт потребує заміни або зміни формулювання.

Іншим видом завдань відкритого типу є завдання вільного конструювання, що мають характер усної чи письмової розповіді, інтерпретації зображення, ситуації, технічного (предметного) конструювання тощо. Прикладами цього поширеного виду завдань відкритого типу є завдання тесту Роршаха, методики малюнкової фрустрації Розенцвейга, тесту Гудінаф «Намалюй людину» (див. Проективні методики).