Оцінки первинні («сирі» бали)

Оцінки первинні («сирі» бали) — оцінки, отримані досліджуваним на початковому етапі обробки результатів тестової методики. Зазвичай це відомості про кількість правильно розв'язаних задач, кількість спроб під час їх розв'язання, рідше — про час виконання завдань.

Первинні оцінки в більшості опитувальників особистісних містять результат підрахунку відповідей, що збігаються з кодом («ключем») досліджуваної якості або властивості. У проективних методиках «сирі» оцінки можуть бути отримані на підставі вимірювання обсягу відповіді досліджуваного, підрахунку частоти звернення до окремих «тем» (див. Тематичної апперцепції тест), класифікації відповідей з підрахунком кожного з виокремлюваних типів (див. Розенцвейга малюнкової фрустрації методика) тощо. В окремій групі методик (функціональні проби, методики з якісним аналізом та інтерпретацією результату) первинні оцінки є остаточними результатами, на підставі яких здійснюють інтерпретацію даних і формулюють висновок. У більшості психодіагностичних тестів (психометричні методики, шкальовані особистісні опитувальники) первинні оцінки на підставі норм і даних стандартизації тесту переводяться в оцінки шкальні, що відображають у тій чи іншій формі відношення отриманого результату до показників вибірки стандартизації. Отримання первинних оцінок — зазвичай формалізована процедура з чіткою регламентацією правил оцінювання результатів виконання завдань. При цьому найлегше завдання формалізації первинних оцінок розв'язується в разі застосування завдань закритого типу. Що більшу кількість можливих варіантів (або їх комбінацій) допускають умови завдання, то складніша регламентація оцінювання. Особливо сильно ця закономірність виявляється під час оцінювання завдань відкритого типу. Навіть у типових психометричних процедурах часто виникають певні складнощі виставлення первинних оцінок. Так, напр., у субтесті KL тесту структури інтелекту Амтхауера потрібно об'єднати два запропоновані об'єкти загальним поняттям. Результат кожного завдання оцінюють одним, двома або нулем балів залежно від рівня узагальнення ознак у понятті. Завдання такого оцінювання складне й вимагає від експериментатора певного досвіду. Укладач методики пропонує таблицю приблизних відповідей з відповідними оцінками.

Таблиця 34. Приблизне оцінювання результату виконання субтесту KL методики Р. Амтхауера залежно від ступеня узагальнення ознак

Як видно з табл. 34, критерії поділу на «сильні» і «слабкі» поняття умовні й недостатньо конкретизовані. Наочно проступає необхідність ретельного опрацювання системи оцінювання для завдань такого типу. Під час підрахунку кількості правильних розв'язків або збігів із ключем повсюдно використовують шаблони. Технічні помилки в «ключі», що виникають під час дублювання і розмноження методик, є однією з поширених причин появи хибних результатів. Точність підрахунку первинних оцінок значною мірою забезпечується раціональним оформленням і організацією бланка обстеження.