Рівень невротизації та психопатизації (РНП)

Рівень невротизації та психопатизації (РНП; рос. УНП) — опитувальник особистісний, призначений для скринінгу невротичної та психопатичної симптоматики. Складений І. Б. Ласко і Б. Й. Тонконогим у 1974 р. До опитувальника «Рівень невротизації та психопатизації» включено 90 тверджень, з яких 80 становлять основний зміст опитувальника. Їх відібрано з тверджень Міннесотського багатоаспектного особистісного опитувальника як таких, що інформативно диференціюють хворих на неврози від психічно здорових осіб. Відбір здійснювався шляхом зіставлення частот позитивних і негативних відповідей на завдання MMPI у відповідних групах досліджуваних. Досліджуваний на бланку відповідей має зробити позначки, що означають його згоду чи незгоду з твердженням. Шкали опитувальника:

1. Шкала невротизації. Твердження, що входять до цієї шкали, дають змогу оцінити такі прояви невротичних станів, як швидка втомлюваність, порушення сну, іпохондрична фіксація на неприємних соматичних відчуттях, зниження настрою, підвищена дратівливість, збудливість, наявність страхів, тривоги, невпевненість у собі. 2. Шкала психопатизації. Твердження, що входять до шкали, дають змогу оцінити лише деякі з рис, що характеризують психопатичних особистостей: байдужість до принципів обов'язку і моралі, байдужість до думки оточення, підвищений нонконформізм, прагнення виокремитися з-поміж оточення, лицемірство, запальність, підозріливість, підвищене самолюбство і самовпевненість. 3. Шкала нещирості. Містить 10 тверджень, узятих з MMPI.

Кожна відповідь досліджуваного оцінюється відповідним діагностичним коефіцієнтом, встановленим окремо для чоловіків і жінок. Від'ємна величина коефіцієнта свідчить про патологію, додатна — про норму.

Підсумкова оцінка за кожною шкалою, що являє собою алгебраїчну суму всіх діагностичних коефіцієнтів, також може бути додатною або від'ємною. Оцінки, що не виходять за межі ±10 за шкалою невротизації і ±5 за шкалою психопатизації, потрапляють у зону невизначеного діагнозу. Якщо оцінки виходять за ці межі, то може бути ухвалене відповідне діагностичне рішення. Що більше абсолютне значення підсумкової оцінки, то далі досліджуваний перебуває від межі, що розділяє диференційовані групи. Під час кореляційного аналізу даних за опитувальником «Рівень невротизації та психопатизації» з даними за MMPI, Патохарактерологічним діагностичним опитувальником, опитувальником «Шістнадцять особистісних факторів», опитувальником Айзенка, шкалами самооцінки та лікарської оцінки психічного стану на вибірці зі 156 психічно здорових досліджуваних отримано результати, які свідчать про те, що невротизація формується під впливом:

1) емоційно-мотиваційних особливостей особистості; 2) психосоматичної симптоматики; 3) самопочуття індивіда, основного тону його переживань.

Рівень невротизації відображає як динамічні, так і статичні (стани і властивості) особливості особистості. Отже, невротизація є варіативною особистісною змінною. Типовий для конкретної людини рівень невротизації, зумовлений насамперед її особистісними особливостями, і визначає ймовірнісний діапазон змін, що їх викликають різні психо-, сомато- і соціогенні чинники.

Психопатизацію, вимірювану шкалою, слід розглядати як відносно стійку особистісну властивість. Оцінки за шкалою значуще корелюють з даними інших методик, що характеризують особистісні властивості, які впливають на стиль міжособистісної взаємодії, і не корелюють з даними оцінки стану людини. Як теоретичну базу опитувальника використано принципи теорії розпізнавання образів, яка розглядає завдання конструювання вирішального правила для класифікації спостережень за заданою сукупністю відомих для кожного спостереження ознак. Вирішальне діагностичне правило виробляється на основі аналізу зразків спостережень, для яких із високою надійністю визначено належність до діагностичних класів. Таким чином, формалізовано не тільки процес вимірювання особистісних властивостей, а й сам процес ухвалення діагностичного рішення (див. Діагноз психологічний). Стандартизацію проводили на 400 психічно здорових дорослих досліджуваних, 188 хворих на неврози і 100 хворих на психопатію. Опитувальник «Рівень невротизації та психопатизації» характеризується високою ретестовою надійністю і валідністю (конструктною, про що свідчать коефіцієнти кореляції даних, отриманих з його допомогою та за допомогою інших психодіагностичних методик; критеріальною, на що вказує висока точність збігу оцінок психічно хворих із клінічним діагнозом — 93% у хворих на неврози за шкалою невротизації з урахуванням зони невизначеності і 69% — у хворих на психопатію за шкалою психопатизації). Опитувальник рекомендується використовувати з метою попередньої (долікарської) діагностики для виявлення «групи ризику», об'єктивації динаміки стану хворих на неврози в процесі лікування, під час профвідбору і профогляду осіб, які працюють в особливо складних умовах (вироблено рекомендації), тобто в психопрофілактиці.