Загального здоров'я опитувальник

Загального здоров'я опитувальник (General Health Questionnaire, GHQ) — опитувальник особистісний. Призначений для діагностики психологічного благополуччя, емоційної стабільності. Створений Д. Голдбергом і П. Вільямсом 1972 р. Розроблявся як скринінговий (див. Відсіювання) тест, спрямований на виявлення психічних розладів у стаціонарних і амбулаторних пацієнтів непсихіатричних клінік.

Не призначений для клінічної діагностики. В основі теоретичних поглядів авторів лежить концепція психіатричного розладу (psychiatric disorder). Існують різні підходи до цієї проблеми. Згідно з одним з підходів, психіатричними розладами є ті розлади психологічного функціонування, які систематично описують клієнти психіатрів. Їх описано в десятій редакції Класифікації психічних і поведінкових розладів (ICD-10). Однак в ICD-10 опинилися в одному ряду такі розлади, як, напр., психотична депресія і заїкання, шизофренія і нічні кошмари тощо. Тому перед творцями тесту стояли два завдання:

1) обмеження смислового поля поняття «психіатричний розлад» так, щоб воно не було надто широким, розмитим; 2) доведення того, що існує спільний фактор серед певної сфери (групи) психіатричних розладів.

Робота над опитувальником загального здоров'я починалася з пошуку тих характеристик, якими психіатричні пацієнти відрізнялися від загальної вибірки індивідів, що вважаються здоровими. Хоча психіатричні пацієнти сильно відрізняються навіть один від одного, опитувальник не спрямований на виявлення цих відмінностей. Цей інструмент створювався для виявлення відмінностей саме між психологічно здоровими і нездоровими людьми. Низка авторів, крім творців опитувальника, припускали наявність спільної основи різних психіатричних розладів. Такою вважали т. зв. «дистимічні розлади» — емоційне збудження, занепокоєння, — і це знайшло своє підтвердження в низці досліджень. Тому багато зарубіжних психіатрів вважають, що «дистимічні розлади» є однією з найімовірніших ознак психіатричного розладу. Опитувальник фокусується радше на «тріщинах» у нормальному функціонуванні, ніж на рисах, властивостях особистості, які притаманні людині протягом усього її життя. Опитувальник спрямований на два великі класи феноменів: нездатність продовжувати нормальне, «здорове» функціонування і прояв нових феноменів «дистресової» природи. Завдання добирали так, щоб диференціювати психіатричних пацієнтів від норми («не хвороби»). Отже, вони радше спрямовані на виявлення крайніх відмінностей між нормою і розладом, ніж на визначення місця обстежуваного на осі «норма — розлад».

Опитувальник загального здоров'я вважається дуже чутливим інструментом для визначення тимчасових розладів, які можуть зникнути й без спеціального лікування. Опитувальник не був задуманий авторами для діагностики психозів, однак досвід його використання показує, що це можливо. Імовірно, пацієнти, які страждають на психоз, також схильні відчувати дистрес, симптоми депресії й тривоги, а завдання опитувальника спрямовані саме на їх виявлення. Автори вважають, що опитувальник може використовуватися як у категоріальній, так і в континуальній моделях психічного розладу. У першому випадку це означає, що обстежуваного за результатами тестування буде віднесено або до хворих, або до здорових. Використання опитувальника відповідно до цієї моделі може бути корисним у двох випадках: 1) для оцінювання поширеності захворювання в певній популяції; 2) для виявлення випадків «прихованого психіатричного захворювання» в медичних клініках загального профілю. Ті дослідники, які віддають перевагу континуальній моделі, можуть використовувати його показники для визначення місця індивіда на осі «хвороба — здоров'я» без віднесення конкретного випадку до «хвороби» чи «норми». Опитувальник має 4 паралельні форми (див. Паралельні форми тесту). Ці форми різняться за кількістю запитань. Найменша кількість — 12 запитань; найбільша — 60. Дві інші форми складаються з 28 і 30 запитань. Відповіді дають за 4-бальною шкалою (0 — «безумовно, ні»; 1 — «мабуть, ні»; 2 — «мабуть, так»; 3 — «безумовно, так»), при цьому обстежуваний має дати відповідь, оцінюючи свій стан останнім часом, тобто не взагалі, а за останні два-три тижні.

За даними авторів, за допомогою форми GHQ-12 діагностується один фактор — загального здоров'я. За допомогою ж GHQ-28 — чотири, у результаті «додавання» яких визначається фактор загального здоров'я. Ці фактори автори опитувальника позначили так: «Соматичні симптоми» (1), «Тривожність і безсоння» (2), «Соціальні порушення» (3), «Сильна депресія» (4). Щодо GHQ-30 і GHQ-60 можна зазначити, що є різні дані про їхню факторну структуру. Так, залежно від специфіки вибірки визначали від 3 до 8 факторів в опитувальнику з 60 завдань і від 4 до 5 — з 30 завдань. Серед отриманих факторів виокремлювали загальний і субфактори, до яких належали такі, як депресія, тривожність, порушення сну, соматичні порушення та соціальне функціонування. Опитувальник загального здоров'я в списку найчастіше цитованих опитувальників за період 1990–1996 рр. посідав лідерську позицію, перекладений і стандартизований у багатьох країнах. На початку XXI століття входив до трійки найвідоміших поряд зі створеними Айзенком і Кеттеллом. В Україні (Л. Ф. Бурлачук, В. Н. Духневич, 1999, 2005) за допомогою 2 форм опитувальника — GHQ-30 і GHQ-60 — було обстежено 528 досліджуваних — солдатів строкової служби ЗСУ (Збройних сил України). Дослідження проводилося на базі навчальної дивізії МО України влітку 1999 р. Суттєвою особливістю вибірки є те, що всі обстежувані були чоловіками. Вони заповнювали обидві форми одночасно, причому в перший тиждень свого перебування в ЗСУ. Вік досліджуваних — від 18 до 24 років. Середній вік у вибірці становив 18,4 року. Серед досліджуваних були: 461 українець (що становило 87,3 % вибірки), 45 росіян (8,5 %) і 22 особи інших національностей (4,2 %). 213 осіб були жителями сіл (40,4 % усіх досліджуваних), 63 — жителями селищ міського типу (11,9 %) і 252 — жителями міст (47,7 %). За освітньою ознакою досліджувані розподілилися так: 204 (38,6 %) мали неповну середню або середню освіту; 300 (56,8 %) — середню спеціальну (нині прирівняну до вищої на рівні бакалавра); 24 (4,5 %) — повну вищу освіту. З них свою підготовку у відповідному навчальному закладі 182 особи (34,5 %) оцінюють як посередню, 320 (60,6 %) — як добру і 26 (4,9 %) — як відмінну. У центральних областях України проживали 99 досліджуваних (або 18,8 % вибірки), у східних областях України — 63 (11,9 %), у західних регіонах — 134 (25,4 %), на півночі України — 131 (24,8 %) і на півдні України — 101 (19,1 %).

Переклад двох вищезгаданих форм опитувальника російською мовою спочатку оцінили експерти, і після врахування висловлених зауважень їх було запропоновано досліджуваним. Отримані дані було піддано факторному аналізу.

Фактори виділяли методом головних компонент, оцінювання спільностей проводили після виділення факторів. Рішення про кількість факторів ухвалювали на підставі аналізу діаграми власних значень — Scree-plot. Під час факторизації форми опитувальника, що містить 30 запитань, було отримано 3 фактори, які було позначено як: - негативна емоційність (нейротизм); - задоволеність і психологічне благополуччя у сфері ділової активності; - задоволеність і психологічне благополуччя у сфері міжособистісної активності.

Під час факторизації форми, що містить 60 запитань, також було отримано 3 фактори: - фактор загального психологічного здоров'я; - задоволеність і психологічне благополуччя у сфері ділової активності; - негативна емоційність (нейротизм).

Як випливає з отриманих результатів, у різних формах опитувальника виявляються два ідентичні фактори. Це, імовірно, пов'язано з тим, що дані отримано на одній і тій самій вибірці. За допомогою коефіцієнта альфа було визначено надійність по внутрішній узгодженості.

Для опитувальника GHQ-30 показник внутрішньої узгодженості становив 0,8636. Для форми GHQ-60 цей показник дорівнював 0,9136. При цьому коефіцієнт альфа за окремими факторами мав такі значення.

Для версії GHQ-30: - негативна емоційність (нейротизм) (13 завдань) — 0,8774; - задоволеність і психологічне благополуччя у сфері ділової активності (11 завдань) — 0,7893; - задоволеність і психологічне благополуччя у сфері міжособистісної активності (9 завдань) — 0,6574.

Для версії GHQ-60: - фактор загального психологічного здоров'я (38 завдань) — 0,9142; - фактор психологічного благополуччя-неблагополуччя у сфері ділової активності (32 завдання) — 0,8678; - негативна емоційність (нейротизм) (32 завдання) — 0,8278.

Отримані дані свідчать про гомогенність і надійність отриманих результатів. У результаті обстеження було отримано середні та стандартні відхилення для GHQ-30 і GHQ-60. Опитувальник може бути використаний передусім у практиці консультування, а також у психології здоров'я, що активно розвивається останніми роками.