«Я» соціально-символічні завдання

«Я» соціально-символічні завдання (The Self Social Symbols Tasks) — проективна методика дослідження особистості (див. Проективні методики). Розроблена Б. Лонгом, Р. Зіллером, Р. Гендерсоном 1968 р. Спрямована на вимірювання самоставлення і самоідентичності. Використовується для обстеження дітей, старших за 3 роки, і дорослих.

Досліджуваному пропонують такі завдання.

1. На аркуші паперу пред'являють рядок, що складається з восьми кружечків. Досліджуваний має вибрати кружечок для себе і для людей зі свого оточення.

2. На аркуші паперу пред'являють кружечок, що позначає «Я», в оточенні півкільця, яке складається з інших кружечків. Треба вибрати кружечок, що позначає іншу людину.

3. Пред'являють бланк із розміщеними на ньому у випадковому порядку кружечками, що позначають інших людей; унизу розміщено два кружечки, штрихування одного з них збігається зі штрихуванням решти кружечків. Треба вказати, який із двох кружечків означає «Я».

4. Пред'являють аркуш паперу із зображеним на ньому трикутником, вершинами якого є кружечки, що позначають інших людей. Треба розмістити кружечок, що позначає «Я».

5. Пред'являють горизонтальні ряди кружечків, крайні ліві кружечки позначають конкретних людей. Треба вибрати кружечок, що позначає «Я», у кожному ряду.

6. Намалювати в будь-якому місці аркуша два кружечки, що позначають «Я» та іншу людину.

7. Розташувати кружечок, що позначає «Я», і кружечок, що позначає іншу людину, усередині великого кола.

8. Пред'являють десять горизонтальних рядів геометричних фігур різного ступеня складності. Треба вибрати фігуру, що позначає «Я».

Вважається, що символічні завдання відповідають різним аспектам «Я-концепції». За їхньою допомогою діагностують особливості самооцінки (сприйняття суб'єктом своєї цінності порівняно з іншими), «сили» (положення щодо авторитетних фігур), «індивідуалізації» (переживаної схожості або відмінності від інших людей), соціальної зацікавленості (сприйняття себе частиною групи або окремим від них), ідентифікації (ступеня включення себе в «Ми»), егоцентричності (сприйняття себе фігурою або тлом), складності (ступеня диференційованості «Я-концепції»). Фізичну дистанцію на аркуші паперу між кружечками, що символізують «Я» і значущих інших, інтерпретують як психологічну дистанцію, позицію лівіше від інших — як переживану цінність «Я», позицію вище — як переживану «силу» «Я», усередині фігури, складеної з кружечків («інших»), — як включеність і залежність, поза нею — як незалежність «Я».

Автори методики залучали для її обґрунтування положення різних психологічних теорій, що стало причиною звинувачень в еклектизмі та нерозробленості власного теоретичного фундаменту. Імовірно, «символічні проби» охоплюють деякі суттєві аспекти будови «Я-концепції». Так, «самооцінка» і «сила» відображають, мабуть, глобальне самоставлення, що виражається через порівняння з іншими. «Індивідуалізація», «ідентифікація», «соціальна зацікавленість» відображають т. зв. «приєднувальний» аспект «Я-концепції», пов'язаний з належністю людини до групи людей. Показник «складність» відображає т. зв. «диференціювальний» аспект «Я-концепції», що характеризує переживання унікальності своєї особистості.

Є відомості про задовільну ретестову надійність методики (0,58–0,84 при дослідженні підлітків). Загалом підтверджується конструктна валідність завдання на виявлення самооцінки (№ 1): зазвичай діти розташовують «кращих» дітей ліворуч, «поганих» — праворуч, батьків — ліворуч тощо; психічно хворі лівіше від себе ставлять лікувальний персонал та інших хворих. Показники самооцінки і «сили» виявилися пов'язаними з широким колом змінних (соціоекономічний рівень, шкільні успіхи, потреба в досягненні та ін.). Є дані і про валідність інших показників, серед яких, однак, є й суперечливі. Дані про конвергентну валідність (див. Валідність конструктна) не зовсім зрозумілі: з низкою опитувальників для виявлення особливостей самоставлення отримано незначущі кореляції, водночас самооцінка значуще корелює з показниками контрольних списків прикметників, а «сила» — з показниками семантичного диференціала. На час видання (2007) відомостей про використання в Україні не було.