Тривожності симптомів опитувальник

Тривожності симптомів опитувальник (Anxiety Symptom Questionnaire) — опитувальник симптомів, призначений для оцінки когнітивних, соматичних і поведінкових аспектів тривожності. Розроблений Lehrer і Woolfolk у 1982 р. Опитувальник складається з 36 тверджень; обстежуваний формулює відповідь, виходячи з 9-бальної шкали (від 0 — «Ніколи» до 8 — «Дуже часто»), напр.:

• (3) Я намагаюся уникати того, щоб починати розмову першим. 0 1 2 3 4 5 6 7 8
• (6) Я уникаю говорити з людьми, які посідають вище становище. 0 1 2 3 4 5 6 7 8
• (28) Я намагаюся уникати перспективної і складної роботи. 0 1 2 3 4 5 6 7 8

Результати факторного аналізу підтвердили існування трьох основних аспектів тривожності: соматичного, когнітивного і поведінкового, на підставі чого й було сформовано три шкали опитувальника.

Для підрахунку бала загальної тривожності додають оцінки за кожним із 36 запитань, або ж можна підрахувати тривожність окремо за кожним з її векторів. Бал загальної тривожності може варіювати від 0 до 288; що вищий бал, то вища тривожність.

Показано високу надійність за внутрішньою узгодженістю (Schooling і Emmelkamp, 1992). Для вибірки осіб із соціофобією коефіцієнт альфа дорівнює 0,92 для соматичної шкали, 0,88 — для поведінкової шкали і 0,83 — для когнітивної шкали. Для вибірки нормальних дорослих людей коефіцієнт альфа Кронбаха дорівнює 0,92 для соматичної шкали, 0,87 — для поведінкової шкали і 0,83 — для когнітивної. У вибірці підлітків відповідно — 0,88, 0,81 і 0,83. Є дані про високу валідність опитувальника. Так, Lehrer і Woolfolk (1982) повідомляли, що в групі студентів показники за всіма трьома шкалами відповідали показникам нейротизму та інтроверсії, визначеним за допомогою іншого тесту. Schooling і Emmelkamp (1992) виявили істотну різницю в показниках загальної тривожності у двох групах: особи із соціофобією і нормальні. З трьох шкал опитувальника найбільше в цих двох групах відрізняється поведінковий аспект, а найменше — соматичний.

Нормативні дані (див. Норми тестові) подано в кількох дослідженнях. Koksal, Power і Sharp (1991) опитали 29 осіб, у яких спостерігалися фобічні розлади (соціофобія, агорафобія тощо), і 25 осіб з іншими тривожними розладами (загальні тривожні розлади, нав'язливі неврози або панічні розлади). Schooling і Emmelkamp (1992) отримали результати опитування 48 чоловіків і 60 жінок, які зверталися по лікування від соціофобії, випадково вибраних 48 чоловіків і 55 жінок, а також 279 юнаків і 369 дівчат — учнів середньої школи. Таблиця 48 показує середній бал для кожної групи.

Таблиця 48

Для груп «Фобічні розлади» і «Тривожні розлади» в таблиці наведено по три пари значень M (SD): фобічні розлади — 44,0 (18,6), 54,1 (26,2), 52,3 (18,1); тривожні розлади — 36,7 (17,4), 37,8 (19,5), 54,2 (17,6).

На час видання (2007) відомостей про використання в Україні не було.

Див. також: Взаємодії тривожності шкала, Впливу події шкала, Досягненням зумовленого занепокоєння тест, Моудслейський обсесивності-компульсивності опитувальник, Смерті боязні шкала, Страху опитувальник.