Моудслейський обсесивності-компульсивності опитувальник

Моудслейський обсесивності-компульсивності опитувальник (Maudsley Obsessive-Compulsive Inventory, MOCI) — опитувальник симптомів, призначений для оцінювання обсесивно-компульсивних симптомів, що стосуються ритуалів. Запропонований Hodgson і Rachman 1977 р. Опитувальник складається з 30 тверджень, кожне з яких обстежуваний має позначити як хибне або істинне для нього, напр.: - Я намагаюся не користуватися громадськими телефонами через можливе зараження якоюсь хворобою. - Я не відчуваю бруду на руках після того, як потримав гроші. - Щодня я витрачаю масу часу, постійно перевіряючи й перепровіряючи те, що зробив.

Факторний аналіз показав, що виявляються 4 фактори: нав'язливі схильності до перевірки, чистоти, повільності та сумніву.

За даними Hodgson і Rachman (1977), надійність по внутрішній узгодженості коливається від 0,7 до 0,8 за кожним із факторів. Sternberger і Burns (1990) на вибірці студентів коледжу показали, що загальна внутрішня узгодженість опитувальника — 0,75, а для «схильності до перевірки» і «чистоти» — 0,58 і 0,54 відповідно. Hodgson і Rachman (1977), провівши через місяць повторне тестування зі студентами вечірньої форми навчання, обчислили ретестову надійність, яка дорівнює 0,8. За результатами дослідження Sternberger і Burns (1990), цей показник становить 0,69. Результати, отримані за допомогою опитувальника, значуще корелюють з даними інших методик для виявлення обсесивно-компульсивних розладів (Hodgson і Rachman, 1977; Emmelkamp, 1988), що свідчить про валідність. Dent і Salkovskis (1986) показали залежність між високими показниками за опитувальником і підвищеною тривожністю, депресією. Perse, Greist, Jefferson, Rosenfield і Dar (1987) виявили, що в хворих з нав'язливостями, які проходять лікування, після лікування спостерігається значне зниження показників за опитувальником.

Для встановлення нормативних даних (див. Норми тестові) Hodgson і Rachman (1977) опитали 100 хворих з нав'язливостями і 50 хворих, які на це не страждають; Dent і Salkovskis (1986) протестували 65 студентів університету, 142 студенти-медики і 36 нестудентів, а Sternberger і Burns (1990) дослідили 579 студентів університету. У табл. 32 наведено середні величини для цих груп. На час видання (2007) відомостей про використання в Україні не було.

Таблиця 32

Див. також: Взаємодії тривожної шкала, Впливу події шкала, Досягненням стурбованості тест, Смерті страху шкала, Страху опитувальник, Тривожності симптомів опитувальник.