Тести досягнень

Тести досягнень — психодіагностичні методики, спрямовані на оцінювання досягнутого рівня розвитку навичок, знань і вмінь. На відміну від тестів інтелекту тести досягнень відображають не стільки вплив накопиченого досвіду, загальних здібностей на розуміння і розв'язання тих чи інших проблем і завдань, скільки вимірюють вплив спеціальних програм навчання, професійної та іншої підготовки на ефективність засвоєння того чи іншого комплексу знань, формування різних спеціальних умінь. Отже, тести досягнень орієнтовані на оцінювання досягнень індивіда після завершення навчання.

Іншою особливістю тестів досягнень, що відрізняє їх від тестів інтелекту, є переважна спрямованість на вимірювання досягнень досліджуваних у вивчуваній галузі на момент обстеження, тоді як дослідження загальних здібностей передбачає певною мірою і прогноз подальшої критеріальної діяльності, передбачення майбутнього розвитку.

Тести досягнень належать до найчисленнішої групи психодіагностичних методик (за кількістю конкретних тестів та їх різновидів). Серед тестів досягнень є широкоорієнтовані тести, що застосовуються для оцінювання навичок за основними, розрахованими на тривалий час цілями навчання (тести на розуміння наукових принципів, сприймання літератури тощо). Деякі з них призначені для вимірювання впливу навчання на логічне мислення, прийоми розв'язання широкого кола задач. За змістом вони найближчі до тестів інтелекту. Широкоорієнтовані тести досягнень доповнюють комплексні тестові батареї загальних досягнень, пристосовані для вимірювання інтелектуальних і практичних навичок, що охоплюють універсальні галузі навчання.

Іншу велику групу тестів досягнень становлять методики з конкретних навчальних предметів (досягнення в читанні та математиці) і більш спеціалізовані тести досягнень, спрямовані на дослідження засвоєння окремих тем, частин навчальної програми, комплексів дій тощо. Тести досягнень, що застосовуються в шкільній психодіагностиці, мають помітні переваги порівняно з наявним оцінюванням успішності учнів. Їхні показники орієнтовані на вимірювання засвоєння ключових понять, тем і елементів навчальної програми, а не конкретної сукупності знань, як це має місце при традиційному шкільному оцінюванні.

Тести досягнень завдяки стандартизованій формі оцінювання дають змогу співвіднести рівень досягнень учня з предмета в цілому і за окремими суттєвими його елементами з аналогічними показниками в класі чи в будь-якій іншій вибірці досліджуваних. Безперечно, ця оцінка має більш об'єктивний характер і потребує менших витрат часу (більшість тестів досягнень є тестами груповими), ніж традиційна шкільна оцінка. Застосовуючи серію тестів досягнень, можна вивчати профіль оволодіння учнем окремими елементами навчальних програм або досягнень з різних предметів. Тести досягнень зазвичай компактні, більшість із них є тестами бланковими, багато з них призначені для вчителів, а не психологів.

Розроблення тестів досягнень, що спираються на навчальні програми, має низку особливостей. Важливим етапом є добір контрольних завдань тестових, пов'язаних із запланованою для тесту валідністю змістовною. Вузькоспрямовані тести досягнень мають обмежену сферу застосування, що поширюється, як правило, на окремі стадії навчання (навчальний рік, етапи навчальної програми). Умовою розроблення і стандартизації таких тестів досягнень є опора на стандартні програми навчання.

Тести досягнень належать до найпоширеніших методів у західній шкільній психодіагностиці. У пострадянських країнах тести досягнень поки що не знайшли широкого застосування.