Тематичної аперцепції тест

Тематичної аперцепції тест — проективна методика дослідження особистості. Поряд із Роршаха тестом — одна з найстаріших і найпоширеніших у світі. Створена Х. Морган і Г. Мюрреєм 1935 р. Згодом методика стає більш відомою за ім'ям Г. Мюррея, який зробив вагомий внесок у її розроблення.

Стимульний матеріал тематичної аперцепції тесту — стандартний набір із 31 таблиці: 30 чорно-білих картин і одна порожня таблиця, на якій обстежуваний може уявити будь-яку картину. Таблиці, що застосовуються нині, — це третя редакція тематичної аперцепції тесту (1943). На використовуваних зображеннях подано відносно невизначені ситуації, що допускають їх неоднозначну інтерпретацію (рис. 78). Водночас кожен із малюнків має особливу стимулювальну силу, провокуючи, напр., агресивні реакції або сприяючи прояву установок обстежуваного у сфері сімейних стосунків.

*Рис. 78. Одна з картин тематичної аперцепції тесту. Цифрами позначено послідовність зорового сприймання окремих елементів картини обстежуваним чоловіком і характер реакцій під час розглядання: № 1, 3, 5, 7, 9, 11, 12, 14, 17, 18 — нейтральна реакція; № 2, 4, 6, 8, 10 — звуження зіниць; № 13, 15, 16 — розширення зіниць.*

Під час експерименту в певній послідовності пред'являють 20 картин, що їх відбирають зі стандартного набору залежно від статі та віку (є картини для всіх, для жінок, чоловіків, хлопчиків і дівчаток до 14 років). Можливе використання скорочених наборів спеціально дібраних картин. Зазвичай обстеження проводиться у 2 етапи, по 10 картин за один сеанс з інтервалом між сеансами не більш ніж один день.

Досліджуваному пропонують вигадати невелику історію про те, що призвело до ситуації, зображеної на картині, що відбувається нині, про що думають, що відчувають дійові особи, чим ця ситуація закінчиться. Розповіді обстежуваного записують дослівно, з фіксацією пауз, інтонації, виразних рухів, інших особливостей. Зазвичай вдаються до стенограми або запису на прихований магнітофон. При груповому обстеженні допускається самостійний запис розповіді або вибір одного з безлічі запропонованих варіантів. Відзначають час від моменту пред'явлення картини до початку розповіді та загальний час, витрачений на розповідь за кожною картиною. Завершує обстеження опитування, основне завдання якого — отримання додаткових даних про обстежуваного, а також уточнення джерел тих чи інших сюжетів, розбір усіх виявлених у розповідях логічних неузгодженостей, обмовок, помилок сприймання тощо.

Аналіз розповідей, записаних із використанням тематичної аперцепції тесту, будується так:

1) знаходження «героя», з яким обстежуваний ідентифікує себе. Розроблено низку критеріїв, що полегшують пошук «героя» (напр.: докладний опис думок і почуттів когось із персонажів; збіг із ним за статтю і віком, соціальним статусом; уживання прямої мови та ін.);

2) визначення найважливіших характеристик «героя» — його почуттів, бажань, прагнень або, за термінологією Г. Мюррея, «потреб» (табл. 47). Також виявляються «тиски» середовища, тобто сили, що діють на «героя» ззовні. Як «потреби», так і «тиски» середовища оцінюються за 5-бальною шкалою залежно від інтенсивності, тривалості, частоти та їхнього значення в сюжеті розповіді. Сума оцінок за кожною змінною порівнюється зі стандартною для певної групи обстежуваних;

3) порівняльна оцінка сил, що виходять від «героя», і сил, що виходять із середовища. Поєднання цих змінних утворює «тему» (звідси — тематичної аперцепції тест), або динамічну структуру взаємодії особистості та середовища. За Г. Мюрреєм, зміст «тем» становить: а) те, що обстежуваний реально здійснює; б) те, до чого він прагне; в) те, що ним не усвідомлюється, виявляючись у фантазіях; г) те, що він переживає в теперішній момент, і, нарешті, д) те, яким йому уявляється майбутнє.

У підсумку дослідник отримує відомості про основні прагнення, потреби обстежуваного, впливи, що на нього справляються, конфлікти, які виникають у взаємодії з іншими людьми, і способи їх розв'язання, іншу інформацію.

**Таблиця 47. Перелік потреб (needs; n) за Г. Мюрреєм (у порядку латинського алфавіту)**

Такі потреби було постульовано, але систематично не досліджено:

Здійснюється також формальний аналіз розповідей, що охоплює розрахунок тривалості розповідей, їхніх стильових особливостей та ін. Цей аспект аналізу може бути корисним для виявлення патологічних тенденцій.

Діагностична цінність тематичної аперцепції тесту ґрунтується на визнанні існування в людській психіці двох яскраво виражених тенденцій. Перша з них виявляється в прагненні тлумачити кожну багатозначну ситуацію, з якою стикається індивідуум, відповідно до свого минулого досвіду. Друга тенденція полягає в тому, що в будь-якій літературній творчості автор спирається передусім на власні переживання і свідомо чи неусвідомлено наділяє ними вигаданих персонажів.

У завершеному вигляді теорія особистості, розроблена Г. Мюрреєм, названа ним «персонологією» і сформована під сильним впливом психоаналізу, має досить еклектичний характер. Вона була критично розглянута в працях радянських психологів (Л. Ф. Бурлачук і В. М. Блейхер, 1978; Є. Т. Соколова, 1980 та ін.).

Надійність тематичної аперцепції тесту неодноразово вивчали різні дослідники. У більшості праць обговорюється проблема повторюваності тем розповідей після спливу певного періоду часу. Згідно з С. Томкінсом, кореляція при повторенні тесту через 2 місяці дорівнювала 0,80, через 6 місяців — 0,60, а через 10 місяців становила 0,50. Валідність тематичної аперцепції тесту, попри те що у випадку проективних методик це питання не може бути розв'язане традиційно психометрично, підтверджується численними дослідженнями.

Відомі різні підходи до аналізу та інтерпретації даних (докладніше див.: Л. Ф. Бурлачук і В. М. Блейхер, 1978; Є. Т. Соколова, 1980). Існує безліч модифікацій тематичної аперцепції тесту (для обстеження осіб різного культурного рівня, підлітків-правопорушників, людей похилого і старечого віку та ін.), а також методик, заснованих на тих самих вихідних принципах, які можуть вважатися оригінальними (див. «Блеккі» картинки, Дитячої аперцепції тест, Руки тест, «Чотири картини» тест, Хекхаузена тематичної аперцепції тест та ін.).

У вітчизняних дослідженнях тематичної аперцепції тест уперше було використано на початку 60-х рр. у Ленінградському науково-дослідному психоневрологічному інституті ім. В. М. Бехтерева для виявлення значущих, передусім патогенних, відношень особистості, диференційної діагностики неврозів, психозів і пограничних станів (І. Н. Гільяшева, 1983). Пізніше тематичної аперцепції тест починають застосовувати в загальнопсихологічних дослідженнях (В. Г. Норакідзе, 1975 та ін.).