Психодіагностика темпераменту

Психодіагностика темпераменту — сукупність прийомів і методик, спрямованих на отримання психологічного діагнозу особливостей темпераменту.

Для психодіагностики темпераменту (особливостей темпераменту) існує значна кількість методик, що конструюються як опитувальники (у цій статті не йдеться про психофізіологічні методики діагностики темпераменту). До досить відомих за кордоном належать (згадуються за віковим принципом) такі: - Немовляти темпераменту опитувальник (Infant Temperament Questionnaire) В. Кері та С. Мак-Девітт (1978) спрямований на оцінювання в немовлят від 4 до 8 міс. таких особливостей, як активність, ритмічність, наближення, адаптивність, інтенсивність, настрій, наполегливість, відволікуваність і поріг. - День немовляти (The Baby's Day) Ж. Балегера (1986) спрямований на виявлення властивостей темпераменту на ранніх стадіях розвитку (від року до 36 міс.). Складається з 4 шкал (напруження, контроль, орієнтація, настрій). - Реактивності оцінна шкала (The Reactivity Rating Scale) Е. Фріденсберг і Я. Стреляу (1982) — вимірювання реактивності в дітей віком від 3 до 6 років. - Темпераменту оцінна батарея (The Temperament Assessment Battery) Р. Мартіна (1984) дає змогу оцінити в дітей від 3 до 7 років такі властивості, як активність, адаптивність, наближення, відволікуваність, наполегливість. - Вимірів темпераменту огляд (Dimensions of Temperament Survey) М. Віндл і Р. Лернера (1986) дає можливість оцінити загальний рівень активності, рівень активності під час сну, наближення, пластичність, настрій, ритмічність сну, ритмічність їжі, ритмічність навичок і орієнтацію на завдання в дітей 5–13 років. - Середнього дитячого віку темпераменту опитувальник (Middle Childhood Temperament Questionnaire) Р. Хегвік, С. Мак-Девітт і В. Кері (1982) дає оцінку темпераменту дітей від 8 до 12 років за дев'ятьма шкалами: активність, адаптивність, наближення, відволікуваність, інтенсивність, настрій, наполегливість, передбачуваність, поріг. - Вандо зменшення—збільшення шкала (The Vando R—A Scale) Г. Барнса (1985) спрямована на вимірювання в підлітків і дорослих лише однієї властивості темпераменту — ефекту «зменшення—збільшення». - Темпераменту опитувальник (Temperament Inventory) Р. Круїзе, В. Блітчінгтон і В. Футчер (1980) дає можливість визначення класичних типів темпераменту — флегматика, сангвініка, холерика і меланхоліка — в осіб від 18 до 35 років. - Марке—Німана темпераменту шкала (Marke-Nyman Temperament Scale) У. Бауманна та Й. Ангста (1972) призначена для оцінювання т. зв. поведінкових характеристик темпераменту в дорослих (20–80 років).

У СРСР, а пізніше в Росії, розроблення опитувальників темпераменту здійснювалося В. М. Русаловим. Строго кажучи, опитувальники, призначені для вимірювання властивостей темпераменту, можуть бути віднесені до таких умовно. У більшості випадків ідеться про особистісні опитувальники, при розробленні яких теоретичний конструкт, що називається темпераментом, розкривається через його властивості, експериментально виявлені в психофізіологічних дослідженнях. Перенесення показників (а точніше, їхніх назв), які виокремлено за допомогою фізіологічних апаратурних методик, в опис конструкту, покладеного в основу створення тестів «олівця і паперу», некоректне. У зв'язку з цим не викликає подиву відсутність в описі багатьох тестів темпераменту відомостей про їхню валідність. До того ж слід пам'ятати й про те, що в працях багатьох західних психологів поняття «темперамент» і «особистість» нерідко розглядаються як синоніми (див. також Гілфорда-Циммермана «темпераменту огляд»; Стреляу темпераменту опитувальник).