Психодіагностика навколишнього середовища

Психодіагностика навколишнього середовища — сукупність прийомів і методик, спрямованих на оцінювання різних складових соціального оточення особистості. Психодіагностика навколишнього середовища складається з оцінювання сімейно-домашнього, робочого (виробничого) та освітнього середовища. Оцінювання домашнього і сімейного середовища почалося з оцінок соціально-економічного становища, таких як «Домашній індекс» (Гуд, 1954) і «Американська шкала дому» (Керр, 1942). Загальноприйнятої концепції домашнього середовища не існує, проте досить поширена т. зв. циркулярна модель, розроблена Олсоном, Расселом і Шпренклем (1989).

Три виміри моделі — згуртованість, гнучкість і комунікація — спільні для багатьох теоретичних моделей у галузі консультування з проблем шлюбу і сім'ї. Сімейна згуртованість (рівень емоційних зв'язків у сім'ї) і сімейна гнучкість (рівень можливих змін у лідерстві, ролях і правилах стосунків), як припускається (Олсон, 1992), мають циркулярно-лінійну залежність із функціонуванням сім'ї (Волш, Олсон, 1988). Іншими словами, надто високі або низькі рівні створюють проблеми в сім'ї. Кожен із цих вимірів має 4 рівні, тим самим утворюються 16 типів шлюбно-сімейних систем (рис. 60). Сімейна комунікація — це вимір, що допомагає сім'ям вносити зміни в рівні згуртованості та гнучкості (Олсон, 1992).

У межах цієї концепції розроблено «Сімейної адаптивності та згуртованості оцінки шкали» (Family Adaptability and Cohesion Evaluation Scales II, FACES-II; Олсон, Портнер і Белл, 1982). Ці шкали використовуються для опису вихідного стану сім'ї при плануванні лікування, для визначення необхідних втручань і оцінювання результатів (Олсон, 2000). FACES-II складається з 30 суджень, кожне з яких оцінюється за 5-бальною шкалою типу Лайкерта від «майже ніколи» до «майже завжди». Кожен член сім'ї має заповнювати опитувальник окремо, оскільки люди бачать систему своєї сім'ї по-різному (Олсон, 1992). Дані про надійність і валідність наведено в табл. 39.

Один із найширше використовуваних інструментів вимірювання домашнього оточення — опитувальник «Домашнє спостереження для вимірювання оточення» (Home Observation for Measurement of the Environment Inventory, HOME; Caldwell і Bradley, 1984), що оцінює кількість і якість стимулів, які дитина отримує в домашньому оточенні і які спрямовані на підтримку дитини.

Таблиця 39. Шкали оцінювання навколишнього середовища

HOME використовується для ідентифікації потенційних джерел ризику, що походять із середовища, з метою розроблення необхідних коригувальних втручань (Боєм, 1985). Існує 4 форми методики (для різних вікових груп). Infant/Toddler (IT) HOME застосовується у віці від 0 до 3 років, Early Childhood (EC) HOME — від 3 до 6 років, Middle Childhood (MC) HOME — для дітей від 6 до 10 і Early Adolescence (EA) HOME — для вікової категорії 10–15 років.

Форми містять від 45 до 60 запитань, які об'єднуються в численні підшкали. Оцінюються батьківська відповідальність, прийняття дитини і доступність навчальних матеріалів, а також показники, унікальні для кожної вікової групи. Infant/Toddler HOME, найраніша і найбільш вивчена версія методики, значуще корелює з IQ, виміряним за допомогою Стенфорд-Біне розумового розвитку шкали (r = 0,72; Боєм, 1985). Психометричні характеристики див. у табл. 39. Одна з небагатьох систем оцінювання, спеціально розроблених для вимірювання сили впливу середовища, — «Сімейного функціонування стиль» (Family Functioning Style Scale, FFSS; Deal, Trivette & Dunst, 1988). Вона оцінює 12 якостей сильних сімей (напр. відданість, стратегії подолання проблем, гнучкість і спілкування). Членів сім'ї просять оцінити, якою мірою ті чи інші сильні якості притаманні їхній сім'ї.

Визначення сильних сторін і ресурсів сім'ї допомагає фахівцям мобілізувати ці якості, щоб допомогти сім'ям набувати нових можливостей і використовувати наявні (Trivette, Dunst, Deal, Hammer & Propst, 1990). Методика складається з 26 тверджень, відповіді на які даються за 5-бальною шкалою від «У моїй сім'ї абсолютно не так» до «У моїй сім'ї майже завжди так». Опитувальник може заповнюватися одним, двома і більше членами однієї сім'ї разом (Deal et al., 1988). Наявні дані показують, що FFSS має задовільні надійність і валідність. Психометричні характеристики див. у табл. 39.

Оцінювання робочого (виробничого) середовища багато в чому базується на теорії Голланда (докл. див. Тести професійної діяльності). Голланд (1987) слушно вважав, що відповідність між особистістю і робочим середовищем веде до підвищення продуктивності та більшого почуття задоволеності. Слушність цього положення була багаторазово доведена в працях психологів. Концепція позитивного робочого середовища, запропонована Buckingham і Coffman (1999), — результат проведеного компанією «Геллап» опитування понад двох мільйонів людей, зайнятих на найрізноманітніших роботах. Після аналізу отриманих відповідей було визначено кілька індикаторів сили робочого середовища. Виявилося, що зарплата, різні пільги та організаційна структура особливо не впливають на те, як співробітники оцінюють своє робоче середовище; водночас можливість зростання і навчання, можливість робити те, що людина найкраще вміє, допомагають створити позитивну робочу атмосферу. «Детектор сильних якостей» Геллапа (Gallup StrengthsFinder — компанія Gallup, 2000) — це один із небагатьох інструментів оцінювання позитивного (див. Психологічна оцінка позитивна) робочого середовища. Дослідники виокремили 34 повторювані патерни, або «теми», що визначають успіх людини. Люди визначають, які патерни найбільш виражені в їхньому житті, і вчаться їх використовувати. Методика складається з 180 пар суджень, одне з яких у кожній парі необхідно вибрати. За характером відповідей визначаються 5 найсильніших сфер людини. Сьогодні Gallup StrengthsFinder застосовується в різних робочих середовищах для розроблення заходів з підвищення продуктивності праці, а також досягнення задоволеності персоналу своєю діяльністю (Buckingham, Clifton, 2001).

Сучасні підходи до вивчення навчального середовища передбачають, що навчання не замикається винятково на учневі, а «функціонально пов'язане з оточенням, у якому воно відбувається» (Ysseldyke і Elliott, 1999). Це положення лягло в основу конструювання т. зв. «шкал соціального клімату» для 3 середовищ: класу, робочого оточення і сім'ї (Moos, 1991 та ін.), які сьогодні можна назвати традиційними для вимірювання навчального середовища. Дослідження навчального середовища за допомогою шкал соціального клімату неодноразово демонстрували, що в початковій школі учні, класи яких згуртовані, орієнтовані на завдання і структуровані, краще встигають з математики та читання, школярі впевнені в собі. Вплив навчального середовища легко простежується і в старших класах. На думку Ysseldyke і Elliott (1999), щоб забезпечити найоптимальніший процес планування навчання і підтримки учнів, оцінювання навчального середовища має використовувати екологічний підхід до вивчення чинників, що впливають на успішність. Найвідоміші дві інноваційні методики еко-поведінкового оцінювання, широко використовувані в школах: це «Кодекс для навчально-виховної структури та учнівських академічних відповідей» (Code for Instructional Structure and Student Academic Response, CISSAR; Greenwood, Delquadri і Hall, 1978) і «Навчально-виховного середовища шкала-II» (Instructional Environment Scale-II, TIES-II; Ysseldyke і Christenson, 1993).

CISSAR (Greenwood et al., 1978) створено як одну з перших форм еко-поведінкового аналізу, і вона дає змогу проводити категоризацію поведінки викладачів і учнів та екології класу. Разом з двома іншими формами еко-поведінкового оцінювання — «Еко-поведінковою системою комплексного оцінювання дошкільного середовища» (ESCAPE) і т. зв. основним CISSAR (MS-CISSAR) — CISSAR було об'єднано в єдину комп'ютерну програму, відому як системна програма еко-поведінкового оцінювання (EBASS; Greenwood, Carta, Kamps і Delquadri, 1992).

TIES-II (Ysseldyke і Christenson, 1993) розроблено з метою допомогти фахівцям у сфері навчання в системному аналізі навчально-виховного середовища, яке охоплює як шкільний, так і домашній контекст. Система TIES-II оцінює навчання, а не учня, і досліджує «загальне навчальне середовище». З цією метою TIES-II використовує кілька методик оцінювання, зокрема спостереження, інтерв'ювання та аналіз навчального «продукту» з низки джерел (батьки, вчителі та учні). Інформація, зібрана з усіх джерел усіма методиками, організовується в 12 навчально-виховних компонентів і 5 компонентів «домашньої підтримки навчання», які й складають систему TIES-II. Психометричні характеристики як CISSAR, так і TIES-II наведено в табл. 39.

Величезне значення досліджень середовища, що оточує особистість, полягає в тому, що індивідуальна поведінка, оцінювання і вимірювання якої психодіагностика завжди вважала своїм основним завданням, не може бути пояснена, передбачена і змінена без розуміння механізмів, що лежать в основі впливу численних соціальних чинників.