Психодіагностика комп'ютерна

Психодіагностика комп'ютерна — напрям психодіагностичних досліджень, пов'язаний із використанням засобів обчислювальної техніки під час проведення обстеження та/або аналізу його результатів, а також із розробленням і застосуванням комп'ютерних тестів. Поява і розвиток комп'ютерної психодіагностики стають можливими на певному рівні розвитку інформаційних технологій.

Перші згадки про машинне оброблення даних психологічного тесту належать до 30-х рр. Тривалий час використання обчислювальної техніки в психологічних (і психодіагностичних) дослідженнях обмежувалося пред'явленням відповідної інформації обстежуваному та її обробленням. У 70–80-ті рр. широкого поширення за кордоном набувають комп'ютерні тести, здебільшого модифікації відомих методик. У цей самий період з'являються перші адаптивні тести, відмінною особливістю яких є те, що керування процесом тестування частково, а в деяких випадках і повністю передається комп'ютерові.

80-ті рр. — період найактивнішого розвитку комп'ютерної психодіагностики за кордоном, що пов'язано з появою досить потужних і доступних персональних обчислювальних машин, а також пануванням у низці країн Заходу технократичної парадигми, нав'язуваної й психологічній науці. У 90-ті рр., поряд з певними досягненнями, виявляється незадоволеність комп'ютерними тестами, що нав'язують алгоритми інтерпретації результатів тестування. Найгостріше ці тести критикують представники клінічної психології і всі ті, перед ким стоїть завдання постановки індивідуального діагнозу.

У СРСР, а пізніше в пострадянських країнах, аж до теперішнього часу, комп'ютерна психодіагностика обмежується застосуванням комп'ютерних версій тестів; можливості обчислювальної техніки досить широко використовуються при обробленні результатів діагностичних досліджень, розробленні нових тестів, створенні банків даних (див. Тести комп'ютерні).