Лайкерта шкали

Лайкерта шкали — різновид опитувальників установок (атитюдів). Названі на ім'я автора — Р. Лайкерта, який запропонував їх у 1932 р. Шкали Лайкерта складаються з набору тверджень із 5- або 7-бальними рейтинговими шкалами оцінювання (за ступенем згоди досліджуваного із запропонованим йому твердженням). При конструюванні шкал Лайкерта, на відміну від шкал Терстоуна, твердження добирають на підставі оцінки їх кореляції із загальним результатом (див. Внутрішня узгодженість). Валідизацію шкал Лайкерта здійснюють за принципом зіставлення результатів у критеріальних групах (див. Валідність критеріальна). При оцінюванні результатів індивідуальні показники зіставляють з нормативними (див. Нормативне оцінювання). Як і терстоунівські шкали, шкали Лайкерта належать до найпоширеніших методик діагностики атитюдів. Перевага шкал Лайкерта порівняно з терстоунівськими — незалежність від експертних висновків під час їх конструювання.