Психодіагностика долаючої поведінки (копінгу)

Психодіагностика долаючої поведінки (копінгу) — сукупність прийомів і методик, спрямованих на діагностику особливостей і способів подолання індивідом складних (стресових) ситуацій.

Найактивнішими дослідниками копінгу в 1980-ті рр. були Р. Лазарус і С. Фолкман. Вони ж зробили найвагоміший внесок у розуміння психологічних механізмів стресу. Згідно з поглядами цих психологів, копінг має дві основні функції: регулювання негативних емоцій (емоційно-фокусований копінг) і зміна ситуації, що спричиняє дистрес, у бік мінімізації дії стресорів (проблемно-фокусований копінг). В обох типах подолання представлені як когнітивні, так і поведінкові складові. Ці автори запропонували в межах інтеріндивідуального підходу два відомі особистісні опитувальники: «Способів копінгу перелік» (Ways of Coping Checklist, 1980) і «Способів копінгу опитувальник» (Ways of Coping Questionnaire, 1985), створений на основі першого. Варіант цього опитувальника 1988 р. складається з 50 запитань, що утворюють 8 шкал, напр. шкала конфронтаційного копінгу, шкали самоконтролю, пошуку соціальної підтримки. Шкали поділяються на 3 групи за такими критеріями, як розв'язання проблеми, пошук і використання соціальної підтримки, регулювання емоцій. Автори повідомляють про досить високу надійність по внутрішній узгодженості опитувальника та його валідність. Критики відзначають недостатність психометричних даних, а також вказують на те, що опитувальник не враховує можливих взаємозв'язків між шкалами. Є дані про адаптацію російськомовного варіанта методики в Психоневрологічному інституті ім. В. М. Бехтерева (Санкт-Петербург), а також у працях Т. Л. Крюкової (2004).

Дослідників, які представляють інтраіндивідуальний підхід, цікавили стилі долаючої поведінки, в основі яких лежать особистісні змінні. Одним із найвідоміших опитувальників, розроблених у межах цього підходу, є запропонований Н. Ендлером і Дж. Паркером «Копінгу опитувальник стресових ситуацій» (Coping Inventory for Stressful Situations, 1990).

Призначений для вимірювання трьох основних стилів долаючої поведінки. Це стиль, орієнтований на розв'язання задачі, проблеми; емоційно-орієнтований стиль; нарешті, стиль, орієнтований на уникнення. Опитувальник складається з 48 тверджень, які групуються в 3 або 5 шкал. Адаптація і психометрична перевірка опитувальника на значних російськомовних вибірках (Т. Л. Крюкова, 2004) показала, що надійність по внутрішній узгодженості дорівнює 0,876 в цілому і від 0,877 до 0,717 за шкалами. Надійність частин тесту — 0,901. Також проведено факторний аналіз, що підтвердив трифакторну структуру опитувальника.

Ще одним опитувальником, адаптованим у Росії, є «Юнацька копінгу шкала» (Adolescent Coping Scale, 1993), створена Е. Фрайденберг і Р. Льюїсом. Опитувальник має дві форми, кожна складається з 80 запитань, що утворюють 18 шкал, або копінг-стратегій. Представлені у 18 шкалах стратегії утворюють три стилі долаючої поведінки: продуктивний, непродуктивний і соціальний. Загальна форма виявляє, як зазвичай індивід дає раду занепокоєнню і труднощам. Друга (спеціальна) форма віднесена до названої самим індивідом конкретної складної ситуації (за потреби ситуація може бути задана дослідником). За даними Т. Л. Крюкової (2004), надійність по внутрішній узгодженості російськомовного варіанта опитувальника дорівнює 0,86. Надійність частин тесту — 0,85, також висока ретестова надійність.

Процес адаптації показав, що опитувальники для вимірювання копінгу можуть з успіхом використовуватися в консультуванні, клініці, а також мають психотерапевтичне і корекційне значення для обстежуваних.

Див. також: Подолання (копінг) гумором шкала.