Психіатричного стану шкала

Психіатричного стану шкала (Psychiatric Status Schedule) — опитувальник, призначений для скринінгу психічних розладів.

Розроблена Л. Спітцером, Дж. Ендікоттом, Дж. Флейссом, Дж. Коеном 1964 р.

1970 р. шкалу психіатричного стану опубліковано повторно зі змінами після стандартизації на вибірці з 2000 досліджуваних. Шкала психіатричного стану охоплює перелік із 321 симптому, що складають 17 симптоматичних шкал («депресія—тривога», «соціальна ізоляція», «суїцидальність», «соматичні скарги», «порушення мовлення», «незвичайні емоції», «зовнішній вигляд або поведінка», «ажитація—збудження», «ворожість—негативізм», «дезорієнтація—порушення пам'яті», «ретардація—нестача емоцій», «антисоціальні установки або вчинки», «прояви гніву», «манія величі», «підозріливість—галюцинації»), 6 рольових шкал («роль годувальника», «роль господині дому», «роль студента або учня», «роль товариша», «роль батька/матері», «підсумкова роль»). Факторний аналіз пунктів, що входять до симптоматичних шкал, дав змогу виокремити такі т. зв. «шкали підсумовування симптомів»: 1. Пригніченість. 2. Розлади поведінки. 3. Розлади контролю за імпульсами. 4. Порушення почуття реальності.

Виокремлюються також 3 додаткові шкали, що не мають психометричного обґрунтування, виділені винятково для зручності клінічного психолога або психіатра («особливості проведення вільного часу», «лікарська або наркотична залежність», «алкогольна залежність»). Досліджуваному пропонують відповісти, чи властиві йому ті чи інші особливості, зазначені в переліку шкали психіатричного стану. Бали, отримані за шкалами, переводяться в стандартні.

Шкала психіатричного стану має достатню валідність і надійність. Надійність ретестова дорівнює 0,30 (порушення мовлення) — 0,85 (депресія, тривога), у середньому — 0,57 при дослідженні 25 хворих, що надійшли на лікування, через дві доби і через тиждень після надходження. Поведінкові шкали стабільніші, ніж шкали психічного стану. При дослідженні 770 психічно хворих внутрішня узгодженість (див. Надійність по внутрішній узгодженості) пунктів шкал підсумовування симптомів — 0,83–0,89, симптоматичних шкал — 0,43–0,93 (у середньому — 0,74), рольових шкал — 0,65–0,80. Валідність критеріальна за кореляцією з експертними оцінками для шкал підсумовування симптомів — 0,90–0,98, для симптоматичних шкал — 0,57–0,99 (у середньому — 0,89), для рольових шкал — 0,66–0,98. Шкала психіатричного стану має високі показники поточної валідності, визначеної за методом контрастних груп (досліджувалися психічно здорові, хворі на неврози, шизофренію, алкоголізм, органічний мозковий синдром). Найкраще диференціюють психічно хворих від здорових шкали «депресії—тривоги», «підсумкова роль», «роль годувальника», «особливості проведення вільного часу», «пригніченість». Є також відомості про достатню конструктну валідність шкали психіатричного стану за кореляцією з даними обстеження за допомогою різних психіатричних оцінних шкал. Методику рекомендується застосовувати в епідеміологічних дослідженнях, а також у диференційній діагностиці психічних розладів. На час видання (2007) відомостей про використання в Україні не було.