Головна / Словник / Проблем розв'язання опитувальник
Словник-довідник з психодіагностики

Проблем розв'язання опитувальник

англ. Problem Solving Inventory, PSI

Авторська редакція · Л. Ф. Бурлачук, 2007
Є сучасна редакція цієї статті — з оновленими даними, новими версіями методик і сучасними джерелами. Відкривається після безкоштовної реєстрації. Як відкрити ↓

Проблем розв'язання опитувальник (Problem Solving Inventory, PSI) — опитувальник особистісний, призначений для оцінювання здатності до розв'язання проблем, а також особливостей поведінки та атитюдів, пов'язаних зі стилем їх розв'язання (Heppner, 1988; Heppner & Baker, 1997). Опитувальник не розроблявся для оцінювання навичок і вмінь. Запропонований Heppner і Petersen у 1982 р.

Складається з 35 тверджень, зокрема 3 фонових (див. Шкали контрольні). Відповідь обстежуваний дає за 6-бальною шкалою (1 — «Повністю згоден», 6 — «Повністю не згоден»). Проблеми, включені в твердження, спільні для багатьох людей, напр. депресія, неуживливість із друзями, розлучення. Існують 3 форми опитувальника («A», «B» і для підлітків). Визначаються 3 фактори: 1) упевненість (PSC, 11 тверджень); 2) стиль (AAS, 16 тверджень); 3) контроль (PC, 5 тверджень); загальна оцінка є сумою показників цих трьох субшкал. PSC-показник визначається авторами як самовпевненість індивіда, віра у свою здатність охоплювати широку ділянку проблем (напр.: «Стикаючись з новою ситуацією, я вірю в себе, упевнений, що зможу розв'язати проблеми, які можуть виникнути»). AAS-показник вказує на загальну тенденцію приймати або уникати певних видів активності під час розв'язання проблем (напр.: «Ухвалюючи остаточне рішення, я зважую наслідки кожного з можливих рішень, порівнюю їх одне з одним»). PC-показник визначається як упевненість у контролі над своїми почуттями і вчинками під час розв'язання проблеми (напр.: «Навіть коли я працюю над розв'язанням проблеми, я добре відчуваю, як намацую правильний шлях»). Інтеркореляція між цими показниками коливається від 0,39 до 0,69, хоча й передбачається, що вони незалежні (Heppner, 1988).

Опитувальник має досить високу надійність по внутрішній узгодженості, а також ретестову надійність (інтервали — від 2 тижнів до 2 років). Велика кількість досліджень свідчить про валідність тесту (Heppner, 1988; Heppner, Baker, 1997; Heppner, Lee, 2002). Нормативні дані (див. Норми тестові) показали, що в клінічних групах показники за тестом вищі, ніж у студентів університету.

Проблем розв'язання опитувальник — один з найширше використовуваних за кордоном, перекладений щонайменше 8 мовами (Nezu, Nezu, Perri, 1989). Додатково слід зауважити, що автори наголошують на необхідності спеціальної підготовки фахівців для роботи з тестом. На час видання (2007) відомостей про використання в Україні не було.

Сучасна редакція цієї статті

Що змінилося з 2007 року: нові версії методик, сучасні класифікації, актуальні дослідження й джерела. Відкривається після безкоштовної реєстрації на сайті ВПА.

Зареєструватися безкоштовноУвійти

Прим. ред.: в оригінальному виданні (2007) ці відомості стосувалися країн СНД. У виданні ВПА згадки про СНД прибрано; там, де йдеться про Україну, формулювання уточнено.

Джерело: Словник-довідник з психодіагностики Л. Ф. Бурлачука (3-тє видання, 2007; переклад українською — ВПА)

Як цитувати

Бурлачук Л. Ф. Проблем розв'язання опитувальник // Словник-довідник з психодіагностики [Електронний ресурс]. Київ : ВПА, 2026. URL: https://vpa.org.ua/dictionary/problem-rozviazannia-opytuvalnyk (дата звернення: 22.10.2026).