MARI картковий тест

MARI картковий тест (MARI — скор. від Mandala Assessment Research Instrument) — проєктивна методика дослідження особистості. Створена Дж. Келлог у 1980 р. в результаті систематизації великої кількості т. зв. «рисунків-мандал», створених як психічно нормальними людьми, так і пацієнтами психіатричних клінік. Велику роль у створенні тесту відіграв експериментальний матеріал, накопичений у роботі з пацієнтами, які проходили ЛСД-терапію під наглядом С. Грофа. З 1980 по 1993 р. тест переглядався і вдосконалювався, остаточний варіант отримав свою теперішню назву.

Стимульний матеріал тесту (рис. 44) складається з 39 карток із чорно-білими мандалоподібними зображеннями (виконані на прозорому пластику), 38 кольорових карток і двох карток із ламінованою переливчастою фольгою («золотою» і «срібною»). Досліджуваному пропонують переглянути на білому тлі одну за одною і відібрати шість карток-мандал, що найбільше його приваблюють, ранжувати їх за ступенем привабливості, а потім, розклавши на рівній поверхні кольорові картки, дібрати до кожної з відібраних карток-мандал найвідповідніший, на відчуття досліджуваного, колір. Деякі дослідники просять також під час перегляду карток-мандал відібрати одну або кілька неприємних, відштовхувальних, вважаючи цей вибір так само інформативним.

Мандала (від санскр. «коло») — це рисунок у колі, що набуває символічного значення. Узагалі, слідом за К. Г. Юнгом, виокремлюють т. зв. «ідеальні» мандали, що використовуються в багатьох релігіях, особливо в буддизмі, для молитов, медитацій і обрядів, та «індивідуальні» — рисунки людей, які перебувають у певному психічному стані та на певній стадії психічного розвитку. Вважають, що ідеальні мандали гармонізовані, урівноважені; тоді як індивідуальні можуть відображати особистісні особливості, домінанти і стани, зокрема й неврівноважені. Інтерпретація тесту ґрунтується на теоретичних концепціях трансперсональної психології (які в основі своїй сягають ідей К. Г. Юнга, а експериментальне опрацювання і подальший розвиток отримали в працях С. Грофа та його послідовників).

MARI картковий тест використовують для дослідження стану досліджуваного в певний період його життя. Вважають, що картки-мандали відповідають 13 (архетипним) стадіям циклу розвитку, символічно являючи собою візуальну метафору «процесу» — універсального або персонального, будь-якого природного процесу зростання і трансформації. (Кожній стадії відповідає по 3 картки — цю кількість запропоновано відповідно до психометричних вимог для забезпечення точності статистичної обробки.) Вибір карток дає змогу визначити, на якій стадії перебуває досліджуваний, чи немає регресії та однобічності в його розвитку; повторне пред'явлення тесту (напр., до і після курсу медикаментозного лікування) дає змогу простежити динаміку змін тощо. Автор тесту зазначає, що вибір здорових людей різноманітніший і різнобічніший, у хворих він обмеженіший і повторюваний. Дж. Келлог розглядає вибір карток як «рентгенівські промені для психіки». Перевагами тесту є простота використання, мінімальна небезпека фальсифікації результату, можливість застосування за наявності мовного бар'єру або труднощів, пов'язаних із хворобою, віковими змінами чи затримкою в розвитку.

Пропонується використовувати MARI картковий тест як терапевтичний і дослідницький інструмент поряд з іншими проєктивними і психометричними методиками. За повідомленнями автора, стандартизацію тесту ще не завершено. Відомостей про валідність і надійність не наводиться. У пострадянських країнах тест використовують у курсі арттерапії під час реабілітації та соціальної адаптації пацієнтів неврологічних диспансерів (О. І. Копитін, 1996), а також із дослідницькою метою, у психологічному консультуванні.