Коса кубики

Коса кубики — невербальний тест інтелекту. Запропонований К. Косом у 1920 р. Досліджуваному пропонують скласти фігури з кольорових кубиків за рисунками-зразками. Тестовий матеріал складається з 16 кубиків із ребром 2,5 см, сторони яких пофарбовано в червоний, білий, жовтий і синій кольори. Решту дві протилежні грані поділено по діагоналі, причому одну пофарбовано в білий і червоний кольори, а другу — в синій і жовтий (див. Векслера інтелекту вимірювання шкали, рис. 14). До набору входять 18 зразків фігур, перший із яких є тренувальним і виконується спільно з досліджуваним. Кольори рисунків-зразків відповідають кольорам кубиків, але розміри зразків удвічі менші. Зразки розміщено посередині картонної картки розміром 10 × 7,5 см.

Завдання йдуть у порядку зростання складності, що забезпечується послідовним поєднанням таких умов: - фігуру можна побудувати лише з одноколірних сторін кубиків; - для побудови фігури слід використати кілька двоколірних граней; - фігуру можна скласти лише з двоколірних сторін або з поєднання двоколірних і одноколірних, причому на зразку не позначено межу між сусідніми кубиками; - зразок повернуто на 45°, тобто він стоїть на ребрі; - для складання фігур потрібно використовувати дедалі більшу кількість кубиків; - зразки поступово стають дедалі менш симетричними; - збільшується кількість кольорів на зразку; - зразок не обмежений рамкою, тож на краях зливається з тлом.

Зразки-рисунки пред'являють досліджуваному послідовно, тестування припиняють після 5 невдалих розв'язань поспіль.

Успішність оцінюють з кількох позицій. Найважливішим показником є час розв'язання окремих завдань. У протоколі фіксують і кількість спроб під час виконання. Первинні оцінки за результатами виконання завдань переводять у показник розумового віку. У пізніших модифікаціях оцінки переводять у стандартні IQ-показники. Дані доповнюють якісним аналізом поведінки досліджуваного. Коса кубики належать до тестів, що часто застосовуються, і широко використовуються як в оригінальній, так і в скорочених модифікаціях (див., напр., Векслера інтелекту вимірювання шкали). Цінність тесту визначається особливостями діяльності досліджуваного, яку моделюють його завдання. Досліджуваний починає виконання завдання з аналізу зразка шляхом зіставлення фрагментів зразка з гранями кубиків. Потім відбувається генералізація виокремленої ознаки. Слідом за цим здійснюється перехід до синтезу — констатація відповідності між зразком і зібраною з кубиків фігурою. На думку К. Коса, під час розв'язання завдань задіяні всі мисленнєві процеси. Є відомості про конструктну валідність Коса кубиків. Отримано значущу кореляцію з шкалою розумового розвитку Біне-Сімона (r = 0,82 у нормальних дітей і r = 0,67 у розумово відсталих дітей). Вивчали зв'язки показників Коса кубиків з основними тестами інтелекту, зокрема зі шкалою розумового розвитку Стенфорд-Біне (r = 0,77), прогресивними матрицями Равена (r = 0,81). Звертають увагу на незалежність один від одного показників Коса кубиків і тестів арифметичних здібностей.

Найширше застосування Коса кубики знаходять у клінічній психодіагностиці (В. М. Блейхер, І. В. Крук, 1986). За даними Л. Кошча (1976), тест дуже корисний у роботі з такими різноманітними контингентами досліджуваних, як творчі особистості з високим рівнем здібностей і, з іншого боку, розумово відсталі особи; діти з мінімальною мозковою дисфункцією, порушенням концентрації уваги, порушенням просторового орієнтування; діти, які страждають на неврози; діти із затримкою психічного розвитку, педагогічно занедбані; хворі юнацького і зрілого віку, які страждають на шизофренію. Тест можна використовувати й для аналізу інтелектуального потенціалу здорових осіб. У вітчизняній психодіагностиці Коса кубики використовують найчастіше в тому вигляді, в якому їх представлено у відповідному окремо взятому субтесті шкал вимірювання інтелекту Векслера.