Життєвого стилю індекс

Життєвого стилю індекс (Life Style Index, LSI) — опитувальник особистісний. Призначений для діагностики механізмів захисту «Я». Запропонований Р. Плутчиком, Г. Келлерманом і Г. Конте в 1979 р.

Індекс життєвого стилю складається з 97 тверджень, що потребують відповіді на кшталт «правильно — неправильно». Вимірюються 8 видів захисних механізмів: витіснення, заперечення, заміщення, компенсація, реактивне утворення, проекція, інтелектуалізація (раціоналізація) і регресія. Кожному з цих захисних механізмів відповідають від 10 до 14 тверджень, що описують особистісні реакції індивіда, які виникають у різних ситуаціях, напр.: «Якщо я серджуся на свого товариша, то, ймовірно, зірву злість на комусь іншому» (заміщення). Сирі оцінки переводяться в процентилі (див. Оцінки шкальні), будується профіль захисної структури обстежуваного.

На думку авторів, використання захисних механізмів, хоча вони й належать до сфери несвідомого, не обов'язково залишається поза свідомістю людини, що й дає змогу діагностувати їх за допомогою опитувальника. В основі індексу життєвого стилю лежить теорія, яка встановлює взаємозв'язок захисних механізмів з різними афективними станами і клініко-діагностичними критеріями.

Створено модель, що містить 4 пари біполярних емоцій: страх — гнів, веселість — смуток, прийняття — відраза, надія — здивування, які, як передбачається, пов'язані з окремими захисними механізмами, що залежать, своєю чергою, від деяких особистісних рис.

Останні, за певного ступеня їх вираженості, визнаються авторами як найважливіші складові відповідних особистісних розладів, опис яких запозичено з DSM-II (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. Washington, 1968). У табл. 15 показано взаємозв'язок «риса — розлад — механізм захисту».

Таблиця 15. Передбачуваний взаємозв'язок особистісних рис, розладів особистості та механізмів захисту «Я» (за Р. Плутчиком зі співавт., 1979)

Модель передбачає існування досить обмеженої кількості захисних механізмів, а їхні численні класифікації — це різні назви одних і тих самих механізмів або їх комбінацій. Напр., ізоляція, раціоналізація і знищення скоєного — варіації раціоналізації, що становлять обсесивний захисний синдром. Також допускається полярність деяких захисних механізмів (напр., регресія — заміщення, заперечення — проекція). Автори подали відомості про досить високу валідність і надійність опитувальника, стандартизацію проводили на різних клінічних групах. Є російськомовний варіант методики (У. Б. Клубова, 1991), зібрано нормативні дані.