Історій завершення методики
англ. Story Completion Techniques
«Історій завершення» методики (Story Completion Techniques) — група проективних методик дослідження особистості. На відміну від методик «Завершення речень», обстежуваному пропонують закінчити невеликі за обсягом історії-розповіді, див. Дюсса (Десперт) казки, Методика розповідей доповнення. Починаючи з 30-х рр. XX ст. широко використовуються з метою вивчення особистості дитини для здійснення психотерапевтичної роботи з дітьми. За допомогою методик «Історій завершення» досліджуються емоційні стосунки між батьками і дітьми, сфери найзначущіших конфліктів, особливості адаптації дітей до умов навчання в школі, установки щодо батьків тощо. Інтерпретація результатів тесту (зазвичай якісна) подібна до прийнятої в методиках типу тесту тематичної апперцепції. Відомостей про валідність і надійність цих методик зарубіжні автори, як правило, не наводять, зазначається лише відповідність отримуваних за їх допомогою даних тим, які виявляються при спостереженні та використанні інших тестів.
На час видання (2007) відомостей про використання в Україні не було.
Сучасна редакція цієї статті
Що змінилося з 2007 року: нові версії методик, сучасні класифікації, актуальні дослідження й джерела. Відкривається після безкоштовної реєстрації на сайті ВПА.
Прим. ред.: в оригінальному виданні (2007) ці відомості стосувалися країн СНД. У виданні ВПА згадки про СНД прибрано; там, де йдеться про Україну, формулювання уточнено.
Джерело: Словник-довідник з психодіагностики Л. Ф. Бурлачука (3-тє видання, 2007; переклад українською — ВПА)
Як цитувати
Бурлачук Л. Ф. Історій завершення методики // Словник-довідник з психодіагностики [Електронний ресурс]. Київ : ВПА, 2026. URL: https://vpa.org.ua/dictionary/topic-izm (дата звернення: 22.10.2026).