Каліфорнійський психологічний опитувальник

Каліфорнійський психологічний опитувальник (California Psychological Inventory, CPI) — особистісний опитувальник, розроблений у 1956 р. під керівництвом Х. Гофа. Призначений для оцінювання особистісних характеристик і «передбачення того, що люди говоритимуть і робитимуть у специфічному контексті».

Каліфорнійський психологічний опитувальник містить 480 тверджень, більша частина яких стосується типових поведінкових патернів і звичних відчуттів, думок з різних соціальних, етичних і сімейних питань. До банку запитань CPI увійшли 178 тверджень зі складу MMPI. Приклади тверджень: - За нинішнього стану справ важко сподіватися на щось у майбутньому. Правильно — неправильно. - Я прочитую щонайменше десять книжок на рік. Правильно — неправильно. - Найважливіше для мене — обов'язок перед співвітчизниками. Правильно — неправильно. - Набагато важливіше, щоб батько був добрим, ніж успішним. Правильно — неправильно.

Опрацювання спирається на норми, розроблені для досліджуваних віком від 13 років і старше. Результатом первинного опрацювання є побудова профільних оцінок за 18 шкалами опитувальника. Для зручності інтерпретації шкали опитувальника об'єднано Х. Гофом у 4 групи.

I. Оцінка врівноваженості, владності, самовпевненості, адекватності в міжособистісному спілкуванні. До групи входять 6 шкал: 1) домінування — призначена для виявлення сильних, владних, впливових і схильних до домінування індивідів, здатних виявляти ініціативу і брати на себе лідерські функції; 2) здатності до підтримання статусу — спрямована на такі властивості, як честолюбство і самовпевненість, які дають змогу досягти певного статусу в соціальній сфері стосунків і визначають його; 3) товариськості — призначена для диференціації людей з комунікативним характером, орієнтованих на активну взаємодію, на противагу тим, хто уникає контактів; 4) соціальної присутності — багато в чому подібна до попередньої, з тією відмінністю, що людина, яка має високі оцінки за цією шкалою, не просто любить перебувати в товаристві інших людей, а використовує їх для своєї вигоди, маніпулює ними; 5) самоприйняття — визначає особисту значущість, здатність до незалежних суджень і вчинків, упевненість у собі; 6) почуття благополуччя — заперечення будь-яких серйозних конфліктів чи проблем, відсутність напруженості, тривоги і страхів, утвердження незалежності та самодостатності.

II. Вимірювання рівня соціалізації, зрілості, відповідальності та структурованості цінностей у міжособистісному спілкуванні. До групи входять 6 шкал: 1) відповідальності — ідентифікує людей, які дотримуються певних соціальних норм і правил, усвідомлюють і приймають їхню важливість і цінність; 2) соціалізації — відображає рівень соціальної зрілості, морального розвитку, ймовірності асоціальних тенденцій, ступінь інтеріоризації соціальних цінностей і норм, а також їхній вплив на поведінку індивіда; 3) самоконтролю — спрямована на визначення ступеня прийняття і підтримки самим індивідом соціально схвалюваних норм поведінки; 4) толерантності — вимірює відсутність упереджень і соціальну терпимість; 5) доброго враження — слугує для виявлення людей, здатних створювати про себе добру думку і стурбованих тим, як їх сприймають інші; 6) звичайності — ґрунтується на підрахунку частоти найпоширеніших у вибірці стандартизації відповідей досліджуваних.

III. Оцінка потенційних досягнень та ефективності в інтелектуальній сфері. Містить 3 шкали: 1) досягнення через підпорядкування — прагнення до досягнень через дотримання певного порядку, вимог; 2) досягнення через незалежність — здатність досягти успіху в галузях, де необхідні незалежність і самостійність мислення, творчість, нестандартність рішень; 3) інтелектуальної продуктивності — оцінка продуктивності в інтелектуальній сфері на основі самооцінки.

IV. Аналіз сфери інтересів. До групи входять 3 шкали: 1) психологічного складу розуму — знання людей, проникливість, інтерес до оточення; 2) гнучкості — диференціює людей з гнучкістю і рухливістю мислення та поведінки загалом; 3) жіночності — визначає «маскулінність» і «фемінність» інтересів.

Із загального набору шкал Каліфорнійського психологічного опитувальника 3 використовуються як контрольні шкали: шкала «почуття благополуччя» (Wb) дає змогу виявляти досліджуваних, схильних до демонстрації себе в «гіршому світлі», шкала доброго враження (Gi) діагностує схильність до соціально позитивних відповідей (див. Установки на відповідь) і шкала звичайності (Cm) слугує для ідентифікації випадкових відповідей.

Формулювання, відбір і групування запитань за змістом здійснювалися переважно за емпіричним критерієм: завдання опитувальника групувалися в окремі шкали на основі відповідей досліджуваних у вибірках, контрастних щодо зовнішнього критерію (напр., успішність у школі, участь у різних організаціях тощо) (див. Контрастні групи). При цьому Каліфорнійський психологічний опитувальник створювався на основі Міннесотського багатоаспектного особистісного опитувальника. Ставилося завдання створити методику, засновану не на клінічних спостереженнях (як у випадку з MMPI), а на виявленні якостей, що виявляються в реальній, повсякденній міжособистісній взаємодії.

Від початку Каліфорнійський психологічний опитувальник розглядався автором як «відкритий для доповнення» дослідницький метод. У результаті численних досліджень Х. Гоф (1960) дійшов висновку, що «основним принципом багатофакторних методик типу CPI є отримання патернів і комбінацій у будь-якому контексті». Відповідно до цього автор почав використовувати метод множинної регресії (див. Регресійний аналіз) для отримання зважених комбінацій показників Каліфорнійського психологічного опитувальника, за допомогою яких можна оцінити різні фактори, що цікавлять дослідника. Так, у результаті широкого обстеження професійних груп було отримано рівняння регресії та відповідні їм похідні профілі показників для передбачення успішності оволодіння багатьма сферами професійної діяльності. За роки використання накопичено великий матеріал, що свідчить про високу надійність і валідність Каліфорнійського психологічного опитувальника. На думку А. Анастазі (1982), це один із найкращих опитувальників, що використовуються нині. Водночас Каліфорнійський психологічний опитувальник не позбавлений певних недоліків. Кореляційний аналіз показників шкал указує, що багато характеристик шкал опитувальника частково збігаються, що свідчить про недостатню факторну чистоту аналізованих показників. Каліфорнійський психологічний опитувальник належить до найпоширеніших в англомовній психологічній діагностиці методик. Його популярність не поступається MMPI. Опитувальник використовується для прогнозування успішності з окремих навчальних дисциплін, успішності закінчення школи, а також у галузі професійного добору, прогнозування ефективності управлінської діяльності, вивчення креативних якостей особистості. Окрім основних шкал Каліфорнійського психологічного опитувальника розроблено додаткові, широко використовується комп'ютерна інтерпретація отримуваних даних.

У 1987 р. видано переглянутий варіант Каліфорнійського психологічного опитувальника. Додано 2 основні шкали (незалежності та емпатії) і 3 так звані векторні. Векторні (або структурні) шкали утворюють «каркас» кубічної моделі інтерперсонального функціонування, що вимірюється такими факторами, як «залученість», «нормоприйняття» і «здійснення». Ці шкали генерують 28 різних видів інтерперсональної орієнтації шляхом визначення 4 типів особистості (альфа, бета, гамма і дельта) і 7 рівнів, що відображають самоактуалізацію. У цьому варіанті опитувальника використовуються 462 завдання, з яких 194 запозичено з MMPI. Повідомляється про досить високі показники надійності та валідності CPI-R.

Опитувальник постійно розвивається, що зумовлює появу нових форм і редакцій, останні з яких з'явилися в 1995 р. (CPI-434, або CPI, 3-тє вид.) і в 2002 р. (CPI-260).

У Росії проведено значну роботу з адаптації та рестандартизації Каліфорнійського психологічного опитувальника (Н. В. Тарабрина, 1989). Російською мовою опубліковано докладний посібник з інтерпретації даних опитувальника (Н. А. Графиніна, Н. В. Тарабрина, 2003).

Фахівці мають можливість опанувати методику на спеціальних семінарах, що зумовлює її дедалі ширше й ефективніше використання.