Шкалювання

Шкалювання (англ. scaling — визначення масштабу, одиниці вимірювання) — метод моделювання явищ за допомогою числових систем. Спосіб організації в шкалах вимірювальних даних емпіричних, експериментальних, тестових досліджень, аналізу об'єктивної інформації.

Процес шкалювання полягає в конструюванні шкали за певними правилами і містить два етапи. На першому з них — етапі збирання даних — створюють емпіричну систему проявів досліджуваних об'єктів і фіксують типи відношень між ними. Другий етап — аналіз даних, залежно від результатів якого будують числову систему, що становить основу одного з видів шкал (номінативної, інтервальної, порядку або шкали оцінок) (див. Шкали вимірювальні).

Існують два типи завдань, які розв'язують за допомогою шкалювання: 1) числове відображення показників розподілу досліджуваних усередині групи, характеристика вибірки з подальшим статистичним опрацюванням (процедура, найпоширеніша в практичній психодіагностиці та психометрії), напр. при отриманні та аналізі експертних оцінок (див. Валідність критеріальна); 2) відображення характеристик об'єкта шляхом встановлення їхніх числових відношень до певного явища. У першому випадку застосовують шкалу оцінок, у другому — шкалу установок. Шкали установок лежать в основі діагностики особистості в дослідженнях самооцінки, вираження досліджуваним суб'єктивного ставлення до чогось, у якому проєктуються внутрішній зміст, мотиви, тенденції особистості (див. Опитувальники особистісні).