Психологічна оцінка

Психологічна оцінка (англ. psychological assessment) — процес систематизованого збирання інформації про особистість і особливості навколишнього її середовища, на основі якого здійснюється ухвалення відповідного поставленому завданню рішення (висновку). Термін «психологічна оцінка» вперше з'являється в психологічній літературі на початку 40-х рр. XX ст. у назві книжки, підготовленої групою американських психологів і психіатрів, яка описує процедуру добору осіб для розвідувальної та диверсійної діяльності (The Assessment of Men. — Office of Strategic Services, 1942). У 1970-ті рр. він стає найуживанішим у США, а потім і в країнах Західної Європи, сьогодні майже повністю витіснивши поширений там раніше термін «психологічне тестування».

Зазвичай у психологічній оцінці виокремлюють такі етапи (див., напр., Б. Компас та І. Готліб, 2002): 1. Визначення того, що оцінюється. 2. Визначення цілей оцінки. 3. Вибір критеріїв, на яких ґрунтуватиметься ухвалення рішення. 4. Збирання даних. 5. Ухвалення рішення і винесення висновку. 6. Повідомлення інформації зацікавленим особам.

Неважко помітити, що основні етапи психологічної оцінки збігаються з етапами психодіагностичного обстеження, відрізняючись лише більшою деталізацією процесу.

На відміну від психологічного тестування, що передбачає лише використання тестів, психологічна оцінка є комплексним процесом, який передбачає звернення до різноманітних джерел інформації, що дають змогу створити максимально повну картину функціонування особистості.

Див. також: Психологічна оцінка позитивна.