Мотивації аналізу тест

Мотивації аналізу тест (Motivation Analysis Test, MAT) — тест об'єктивний особистості. Розроблений Р. Кеттеллом і Д. Чайлдом 1975 р.

Опитувальник містить 208 пунктів і складається з 4 субтестів, що містять різні типи завдань.

1-й субтест містить 48 завдань із запропонованими варіантами відповідей. У цих завданнях описується певна ситуація, в якій слід вирішити, як краще витратити гроші, розпорядитися часом, використати ті чи інші предмети.

2-й субтест містить 56 завдань, у яких треба дати певну оцінку за допомогою 4-бальної шкали, напр.: «Який відсоток дорослих людей будуть раді віддати гроші на...».

3-й субтест містить 48 пар слів, до кожної з яких пропонується ключове слово. Досліджуваний має вирішити, яке з двох слів у парі найкраще підходить до ключового.

4-й субтест оцінює поінформованість суб'єкта в галузі повсякденних життєвих завдань.

У методиці вимірюються дві групи показників: «ерги» (основні тенденції особистості) та «почуття» (культурально сформовані тенденції). До перших належать спрямованість на пошук партнера, упевненість у собі, нарцисизм (пошук комфорту), неуживливість. До групи вимірюваних «почуттів» належать рівень супер-его (совісті), ставлення до себе, ставлення до партнера, кар'єри та батьківського дому. У факторах «ергів» і «почуттів» містяться два компоненти — «неінтегрований» та «інтегрований», які, на думку розробників, приблизно відповідають несвідомому і свідомому аспектам психічної активності. Останні два субтести спрямовані на вимірювання інтегрованих компонентів особистісних тенденцій. Основою для їх розроблення стало положення Р. Кеттелла і Д. Чайлда (1975) про те, що люди знають більше про ті предмети, з якими пов'язані їхні інтереси, і, отже, матимуть про них більше інформації, ніж про інші (4-й субтест), і, найімовірніше, асоціюватимуть слова зі сферою своїх інтересів (3-й субтест). Автори тесту вважають, що досліджувані не мають уявлення про ті психологічні показники, які досліджуються тестом (на цій підставі методику зараховують до об'єктивних тестів).

Показники надійності тесту аналізу мотивації недостатньо задовільні. Так, коефіцієнт альфа варіює від 0,33 до 0,71. Валідність була предметом досліджень Р. Кеттелла та співавт. (1970), які наводять дані про її високі показники (на підставі зіставлення з результатами опитувальника «Шістнадцять особистісних факторів»). Однак ці результати ставляться під сумнів (К. Бурдселл, 1975). У дослідженні П. Клайна і Дж. Гріндлей (1974) валідність підтверджується відповідністю між результатами цього тесту та аналізом щоденникових матеріалів досліджуваних.

Дослідження К. Купер і П. Клайна (1982) змушують засумніватися у валідності тесту аналізу мотивації (у психометричному аспекті). Факторний аналіз тесту та шкал 16 PF було здійснено на вибірці зі 109 чоловіків. Дослідження виявило 8 факторів, жоден з яких не відповідав постульованій структурі тесту. Як подальшу перевірку було проведено аналіз, у якому продемонстровано, що шкали не є однорідними (завдання не відповідали шкалам, яким їх приписували). Посібник до тесту супроводжується нормами, розрахованими для американської вибірки (обсяг вибірки незначний). На думку П. Клайна, тест становить інтерес, оскільки належить до вельми нечисленної групи об'єктивних тестів і до того ж є стандартизованим. Проте тест недостатньо доопрацьований і в нинішньому вигляді не може бути рекомендований до застосування в психодіагностичних дослідженнях. На час видання (2007) відомостей про використання в Україні не було.