Головна / Словник / Маніакального стану оцінювання шкала
Словник-довідник з психодіагностики

Маніакального стану оцінювання шкала

англ. Manic-State Rating Scale

Авторська редакція · Л. Ф. Бурлачук, 2007
Є сучасна редакція цієї статті — з оновленими даними, новими версіями методик і сучасними джерелами. Відкривається після безкоштовної реєстрації. Як відкрити ↓

Маніакального стану оцінювання шкала — належить до опитувальників станів і настроїв і призначена для вимірювання маніакальної поведінки. Запропонована Бейгелом, Мерфі і Банні в 1971 р.

Завдання автори розробляли на основі вивчення літератури і власних спостережень за поведінкою хворих. Отримані в результаті обстеження оцінки вказують на частоту й інтенсивність 26 елементів маніакальної поведінки (напр., див. табл. 31). Використовується континуум оцінок від 0 до 5 для позначення частоти поведінкових проявів в останні 8 годин і оцінки від 1 до 5 для вказівки на їх інтенсивність. Показник за кожним пунктом отримують множенням частоти на інтенсивність (коливається від 0 до 25). Отримані результати можуть коливатися від 0 до 25 для кожного пункту. Для розрахунку загального показника шкали всі оцінки підсумовують (коливається від 0 до 650).

Таблиця 31

Пацієнт:ЧастотаІнтенсивністьКінцевий результат
1) Виглядає пригніченим
11) Дратівливий
18) Злий
25) Сексуально стурбований

Автори вказують на досить високі показники надійності за внутрішньою узгодженістю. Валідність визначали на основі порівняння показників хворих до і після лікування (Liebowitz та ін., 1976), а також шляхом кореляції з результатами інших методик, валідність яких було раніше доведено. Нормативні дані (див. Норми тестові) отримали різні дослідники. Cohen та ін. (1989) зазначали, що середній бал, який дорівнює 141 при σ = 32, було виявлено в 38 нещодавно госпіталізованих стаціонарних хворих, у яких було діагностовано біполярний розлад. Beigel і Murphy (1971) та Murphy і Beigel (1974) повідомили про показники для груп, що складалися з 30 і 12 стаціонарних хворих з маніакально-депресивним захворюванням. Для групи з 12 хворих показник був у межах від 58 до 257 з медіаною 200. Для групи з 30 — від 58 до 257 з медіаною 196.

На час видання (2007) відомостей про використання в Україні не було.

Див. також: Бека депресії опитувальник, Беча-Рафаельсена меланхолії шкала, Гамільтона оцінювання депресії шкала, Центру епідеміологічних досліджень — депресії шкала, Цунга самооцінювання депресії шкала.

Сучасна редакція цієї статті

Що змінилося з 2007 року: нові версії методик, сучасні класифікації, актуальні дослідження й джерела. Відкривається після безкоштовної реєстрації на сайті ВПА.

Зареєструватися безкоштовноУвійти

Прим. ред.: в оригінальному виданні (2007) ці відомості стосувалися країн СНД. У виданні ВПА згадки про СНД прибрано; там, де йдеться про Україну, формулювання уточнено.

Джерело: Словник-довідник з психодіагностики Л. Ф. Бурлачука (3-тє видання, 2007; переклад українською — ВПА)

Як цитувати

Бурлачук Л. Ф. Маніакального стану оцінювання шкала // Словник-довідник з психодіагностики [Електронний ресурс]. Київ : ВПА, 2026. URL: https://vpa.org.ua/dictionary/maniakalnoho-stanu-otsiniuvannia-shkala (дата звернення: 22.10.2026).