Грея — Вілсона особистісний опитувальник

Грея — Вілсона особистісний опитувальник (Gray-Wilson Personality Questionnaire) — опитувальник особистісний, призначений для вимірювання гальмування поведінки та її активації. Розроблений Дж. Греєм і його колегами в 1989 р.

В основу конструювання опитувальника покладено теорію Грея, яка, на думку її автора, пояснює фізіологічні основи особистості. Автор теорії постулював наявність двох нейропсихологічних систем: системи гальмування поведінки (СГП) і системи активації поведінки (САП). Ці дві системи становлять основу таких особистісних рис, як тривожність та імпульсивність, які вважаються незалежними одна від одної. Тривожність у теорії Грея є поєднанням нейротизму та інтроверсії, а імпульсивність — поєднанням нейротизму та екстраверсії. Пізніше було введено третю систему — систему боротьби і втечі (СБВ), що становить основу такого особистісного виміру, як психотизм (докл. див. Айзенка особистісні опитувальники). Опитувальник має шість шкал: наближення, активного уникання (складові САП), пасивного уникання, згасання (складові СГП), боротьби і втечі (складові СБВ). Автори повідомляли про досить високу надійність і валідність опитувальника. Опитувальник перекладено російською мовою (Е. Р. Слободська та ін., 2001), однак його психометричні показники не задовольняють відомих вимог. Також розроблено російськомовну скорочену версію опитувальника (ЛОГУК), що складається з 28 запитань (Г. Г. Князєв, Е. Р. Слободська, М. В. Сафронова, 2004), стандартизовану на вибірці з 4570 осіб віком від 13 до 25 років. Надійність за внутрішньою узгодженістю досить висока.

Було встановлено кореляції з опитувальниками Айзенка. Виявилося, що шкала СГП позитивно і високо корелювала з нейротизмом і негативно, але дещо слабше, з екстраверсією. Шкала САП корелювала з показником психотизму. Ці дані автори розглядають як доказ валідності опитувальника.

Відкритим для обговорення залишається питання про те, що ж вимірює Грея — Вілсона особистісний опитувальник.

Досить штучним видається зв'язок теорії Грея, що нібито пояснює фізіологічні основи особистості, з вимірюваними змінними. Не видається обґрунтованим і твердження про безпосереднє відображення особливостей нейропсихологічних систем у властивостях особистості.