Головна / Словник / Барратта імпульсивності шкала
Словник-довідник з психодіагностики

Барратта імпульсивності шкала

англ. Barratt Impulsiveness Scale

Авторська редакція · Л. Ф. Бурлачук, 2007
Є сучасна редакція цієї статті — з оновленими даними, новими версіями методик і сучасними джерелами. Відкривається після безкоштовної реєстрації. Як відкрити ↓

Барратта імпульсивності шкала (Barratt Impulsiveness Scale) — опитувальник особистісний, призначений для вимірювання імпульсивності індивіда. Першу версію розробив Барратт 1959 р., останню опубліковано 1993 р.

Складається з 30 тверджень, на які потрібно відповідати за 4-бальною шкалою («рідко/ніколи», «буває», «часто», «майже завжди/завжди»), напр.:

  • 2. Я дію не обдумуючи.
  • 7. Я заздалегідь і ретельно планую свої подорожі (поїздки).
  • 27. Я більше зацікавлений у теперішньому, ніж у майбутньому.

Паттон (Patton) зі співробітниками (1997), проаналізувавши відповіді студентів останніх курсів, психічно хворих пацієнтів стаціонару, а також ув'язнених суворого режиму, встановив наявність трьох основних факторів другого порядку (див. Факторний аналіз). Цими факторами були: рухова імпульсивність, раптова (неочікувана) імпульсивність та імпульсивність у встановленні уваги. Ці самі дослідники виявили, що надійність за внутрішньою узгодженістю, визначена за допомогою коефіцієнта альфа Кронбаха, коливається від 0,79 до 0,82 у вибірках студентів, клієнтів психіатричних лікарень і ув'язнених.

Для вивчення валідності Паттон та ін. порівняли дані, отримані в студентів останніх курсів, клієнтів, залежних від хімічних речовин, клієнтів психіатричних лікарень і ув'язнених. Як і очікувалося, ув'язнені мали вищі показники імпульсивності, ніж будь-яка інша група, а клієнти, залежні від хімічних речовин, і пацієнти психіатричних лікарень мали вищі показники імпульсивності, ніж студенти. Нормативні показники (див. Норми тестові) розрахували Паттон та ін. (див. табл. 3) на вибірках зі 130 чоловіків і 279 жінок — студентів останніх курсів; 110 чоловіків і 54 жінок — пацієнтів стаціонару, залежних від хімічних речовин; 39 чоловіків і 45 жінок — психічно хворих пацієнтів стаціонару, а також 73 чоловіків — ув'язнених суворого режиму. Істотних відмінностей між результатами чоловіків і жінок не виявлено.

Таблиця 3

ГрупаСереднє значенняСтандартне відхилення
Студенти63,8210,17
Клієнти, залежні від хімічних речовин69,2610,28
Психічно хворі пацієнти стаціонару71,3712,61
Ув'язнені76,3011,86

На час видання (2007) відомостей про використання в Україні не було.

Див. також: Південного Оукса азартної гри екран.

Сучасна редакція цієї статті

Що змінилося з 2007 року: нові версії методик, сучасні класифікації, актуальні дослідження й джерела. Відкривається після безкоштовної реєстрації на сайті ВПА.

Зареєструватися безкоштовноУвійти

Прим. ред.: в оригінальному виданні (2007) ці відомості стосувалися країн СНД. У виданні ВПА згадки про СНД прибрано; там, де йдеться про Україну, формулювання уточнено.

Джерело: Словник-довідник з психодіагностики Л. Ф. Бурлачука (3-тє видання, 2007; переклад українською — ВПА)

Як цитувати

Бурлачук Л. Ф. Барратта імпульсивності шкала // Словник-довідник з психодіагностики [Електронний ресурс]. Київ : ВПА, 2026. URL: https://vpa.org.ua/dictionary/barratta-impulsyvnosti-shkala (дата звернення: 22.10.2026).