Вартегга малюнковий тест

Вартегга малюнковий тест (Wartegg Zeichentest, WZT) — проєктивна методика дослідження особистості. Опублікована Е. Вартеггом 1953 р.

Стимульний матеріал малюнкового тесту Вартегга складається з 8 стандартних, обмежених білим простором графічних знаків, розташованих на чорному полі (рис. 11). Обстежуваному потрібно в наявному просторі виконати малюнки з урахуванням зображених знаків. Фіксують послідовність виконання малюнків. Після завершення завдання досліджуваному пропонують відповісти на запитання про те, який з малюнків найбільше вдався, а який — найменше, який зміст малюнків і що вони виражають. Під час інтерпретації тесту виходять з таких властивостей, що приписуються графічним знакам: - 1. Крапка (м'якість, органічність, непомітність, невизначеність). - 2. Хвиляста лінія (емоційність, хвилювання, збудження). - 3. Штрихи, що збільшуються в розмірі (принцип посилення, зростання, членування). - 4. Квадрат (кутастість, темрява, важкість). - 5. Поздовжній і поперечний штрихи (динамічність, стрибок). - 6. Горизонтальний і вертикальний штрихи (з'єднання, зв'язування і роз'єднання, роз'єднаність форм). - 7. Півколо, що складається з крапок (емоційна чуйність, чутливість, детальне членування). - 8. Круговий сегмент (округлість, замкненість).

Велике значення надається вираженому в малюнках «ставленню» до вихідного знака. Нехтування, ігнорування знака в малюнках — симптом зосередженості на власному «Я». Дифузна увага до знака — симптом винахідливості, вигадки. Фіксована увага до знака — симптом концентрації на конкретних, речових елементах. Нарешті, прагнення якісно оформити вихідний знак — симптом творчого начала. Ураховують також зміст малюнків і їх графічне виконання.

Е. Вартегг у своїй теорії, на якій ґрунтується інтерпретація малюнкового тесту Вартегга, еклектично поєднує положення психоаналізу, біхевіоризму та фізіології вищої нервової діяльності. Дані про валідність і надійність малюнкового тесту Вартегга відсутні. Допускається групове обстеження. У західних дослідженнях здійснюється пошук нових, вільних від суб'єктивізму критеріїв оцінювання та інтерпретації результатів, отриманих за допомогою малюнкового тесту Вартегга (Р. Мейлі, 1969). У працях радянських психологів малюнковий тест Вартегга поза зв'язком з інтерпретаційними схемами, запропонованими його автором, використовують під час обстеження психічно хворих (В. М. Блейхер, І. В. Крук, 1986).

Порівняно недавно основну працю Вартегга перекладено російською мовою (Е. Вартегг, 2004). Також отримано нові дані про надійність і валідність малюнкового тесту Вартегга (В. К. Калиненко, 2004).

Тест, попри більш ніж піввікову історію, і далі викликає суперечки щодо своєї надійності та валідності. Так, фінські психологи S. Tamminen і M. Lindemann (2000) зазначають, що зміст малюнків не пов'язаний з критеріальними вимірюваннями тривожності, потреби в афіліації та потреби в досягненні.

Їхні колеги, які обстежували осіб, що страждають на алекситимію, обережніші й указують на потребу пошуку подальших психометричних показників надійності та валідності цього тесту (E. Roivainen, P. Ruuska, 2005). Водночас тест широко й успішно використовують для відбору і селекції як новобранців, так і кадрових військовослужбовців збройних сил Італії за процедурою, розробленою Італійським інститутом Вартегга (Istituto Italiano Wartegg).