Тестова компетентність

Тестова компетентність — сукупність вимог, що висуваються до психолога, який здійснює психодіагностичне обстеження за допомогою тестів. У спеціальних дослідженнях виокремлюється безліч складників тестової компетентності. Так, Дж. Робертсон і Л. Ейд (1993), обговорюючи проблему вдосконалення використання тестів у США, описують 86 елементів тестової компетентності. Факторний аналіз цих елементів дав змогу виокремити 7 факторів, що мають найбільшу вагу.

1. Всебічність оцінювання. Збирання інформації про життєвий шлях обстежуваного, яке відбувається після тестування і стосується його результатів, та інтеграція отриманих відомостей із показниками тесту, що забезпечує точність інтерпретації останніх. 2. Правильне використання тесту. Визнання відповідальності за компетентне використання тесту, регулярне застосування відповідних процедур контролю якості з усіх аспектів використання тесту. 3. Психометричні знання. Знання і правильне використання основних статистичних принципів вимірювання (напр., похибки вимірювання, надійності, валідності тощо). 4. Підтримання принципу цілісності результатів тесту. Коректне застосування психометричних принципів для адекватної інтерпретації результатів тесту, розуміння обмеженості тестових показників. 5. Точність оцінювання. Забезпечення правильного виконання всіх процедур оцінювання результатів тесту (запис, робота з «ключами», коректне прочитання таблиць). 6. Доречне використання норм. Розуміння і коректне використання різного типу норм, особливо при розв'язанні завдань профорієнтації та кадрового добору. 7. Зворотний зв'язок із клієнтами на етапі інтерпретації даних. Подання обстежуваному коректної інтерпретації тестових показників.

Вимоги до тестової компетентності викладаються у відповідних нормативних документах. Так, Британське психологічне товариство, що забезпечує сертифікацію фахівців у галузі психодіагностики, визначає вимоги до двох рівнів їхньої підготовки: рівень A («Основи теорії тестів і використання тестів спеціальних здібностей і схильностей») і рівень B («Теорія і практика особистісного оцінювання») (див. Додаток V).

У Pearson Assessments — одній із найпотужніших корпорацій США в галузі публікації, поширення тестів і навчання роботи з ними — прийнято чотирирівневу систему допуску фахівця до психологічного тестування. При цьому кожен тест забезпечується вказівкою на те, яким має бути рівень того, хто з ним працює (особи, які мають вищий рівень, можуть працювати з тестами, що потребують нижчого рівня). Виокремлюються такі рівні.

**Рівень А:** наявність ліцензії на самостійне ведення психологічної практики АБО науковий ступінь із психології (можливо — близької до неї галузі знання) І диплом про закінчення курсів з тестів і психологічного вимірювання (або завершене навчання на відповідних тренінгах Pearson Assessments чи інших відомих курсах) або доказ того, що надано право проведення тестування на цьому рівні.

**Рівень B:** ступінь бакалавра в галузі психології, освіти, людських стосунків або близької до них галузі знання І курси з використання психологічних інструментів оцінювання (або участь у тренінгах Pearson Assessments) або доказ того, що надано право проведення тестування на цьому рівні.

**Рівень M:** спеціалізований ступінь у галузі охорони здоров'я, що підтверджується ліцензією або сертифікатом, АБО доказ того, що надано право проведення тестування на цьому рівні.

**Рівень C:** ступінь бакалавра в психології, освіті, людських ресурсах, бізнесі або близьких галузях знання.

В основі вимог до тестової компетентності, прийнятих у низці країн, лежать «Стандарти освітнього і психологічного тестування», неодноразово перевидавані Американською психологічною асоціацією (див. Етичні норми психодіагностики). У пострадянських країнах документи, що визначають тестову компетентність, перебувають на стадії розроблення.