Сонді (Зонді) тест

Сонді (Зонді) тест (Szondi Test) — проективна методика дослідження особистості. Опублікована Л. Сонді 1939 р. Стимульний матеріал Сонді тесту складається з 48 стандартних карток з портретами психічно хворих людей (гомосексуалізм, садизм, епілепсія, істерія, кататонічна шизофренія, параноїдна шизофренія, депресія і манія). Більшість використовуваних у Сонді тесті портретів хворих запозичено з відомих німецьких підручників з психопатології. Картки-портрети поділено на 6 серій по 8 у серії (по одному портрету від кожної категорії хворих). Обстежуваному пропонують у всіх серіях портретів вибрати по два найбільш і найменш приємних. Для отримання стійких показників обстеження рекомендується проводити не менше 6 разів.

Під час інтерпретації отриманого матеріалу виходять з того, що якщо чотири або більше портретів однієї категорії хворих отримали сприятливу або несприятливу оцінку, то цю «діагностичну ділянку» слід визнати значущою для обстежуваного. Вважається, що вибір портретів залежить насамперед від інстинктивних потреб. Відсутність вибору свідчить про задоволені потреби, а незадоволені, що діють з великою динамічною силою, призводять до позитивного або негативного вибору. У разі позитивного вибору йдеться про потреби, які визнаються, а негативний вибір вказує на затримані, придушені потреби. Теоретична позиція Л. Сонді — генетичний детермінізм. Основне призначення Сонді тесту його автор вбачає в дослідженні родових несвідомих рис, пов'язаних з організацією рецесивних генів. Родове несвідоме, згідно з Л. Сонді, розташоване ніби між індивідуальним і колективним несвідомим, а «придушені предки» спрямовують поведінку індивіда. Умоглядність цієї концепції критикують як вітчизняні, так і зарубіжні дослідники. Проте стимульний матеріал Сонді тесту можна використовувати поза зв'язком з теоретичною позицією його автора. Дані зарубіжних досліджень показують, що Сонді тест, як правило, не дає змоги виокремити клінічні групи. Вивчення валідності привело до неоднозначних або негативних результатів.

У радянській психології на основі стимульного матеріалу Сонді тесту розроблено «соціально-перцептивний інтуїтивний тест», автори якого виходили з психологічних концепцій сприймання людини людиною, що розвивалися в 70–80-ті рр. (О. Н. Кузнецов зі співавт., 1986). Цей тест використовували для виявлення труднощів міжособистісних стосунків у зоні соціальної перцепції та вивчення особливостей ціннісних орієнтацій. Тест у його оригінальному вигляді досить активно використовують психологи пострадянських країн (А. Б. Добрович, М. І. Вікторчик, М. Є. Жданова, Л. Н. Собчик, Л. Я. Хвостов та ін.). Велику наукову й організаційну роботу провів В. В. Джос, який дав фахівцям змогу ознайомитися з перекладом російською мовою тритомного «Підручника експериментальної діагностики потягів» (1998). Методичні посібники з тесту підготував І. І. Циганок (2004), і на їхній основі ІМАТОН здійснив видання тесту російською мовою (Санкт-Петербург, 2005).