Шкала графічна

Шкала графічна — форма фіксації даних за шкалами вимірювальними за допомогою наочного відображення розвитку ознаки у вигляді неперервної лінії або певної фігури. Графічні способи відображення вимірюваних ознак зазвичай використовують у комплексі зі шкалою вербальною і (або) зі шкалою числовою.

Шкали графічні можуть бути горизонтальними і вертикальними. Прикладом горизонтальної шкали графічної може бути група завдань методики дослідження самооцінки (САН):

і т. д.

Інструкція досліджуваному: «Точку, що відповідає ступеню прояву цієї якості у Вас, позначте на шкалі вертикальною рискою. Не обов'язково ставити позначку на місці однієї з цифр. У Вашому розпорядженні вся шкала. Цифри на шкалах означають таке: 0 — порівну однієї та іншої якості; 1 — якість виявляється рідко; 2 — якість помітна, виявляється часто; 3 — якість виражена, виявляється завжди».

У цьому прикладі горизонтальну шкалу графічну застосовано в поєднанні з вербальною і числовою. Приклад вертикальної шкали графічної наведено на рис. 90.

Завдяки неперервності шкали графічної з'являється можливість отримувати дробовіші, диференційованіші оцінки вимірюваних показників порівняно із суто числовими шкалами. Застосування такого типу фіксації даних зручне для досліджуваних, полегшує завдання вибору оцінки, що суб'єктивно складніше в разі потреби вказати точне числове значення або градацію. Особливо корисне застосування такого типу шкалювання в методиках, призначених для обстеження досліджуваних дитячого віку. Емпірично встановлено оптимальний діапазон довжини шкали (8–18 см). Коротка шкала графічна не завжди дає змогу вмістити індивідуальний масштаб оцінок, водночас занадто довга шкала послаблює враження континуальності оцінок.